-
1 каратися
( мучитися) to torment oneself, to suffer torments -
2 каратися
I( раскаиваться) терза́ться, му́читься; казни́тьсяII страд. з.нака́зываться; подверга́ться наказа́нию, кара́ться; казни́ться
См. также в других словарях:
каратися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Зазнавати моральних страждань; мучитися. 2) Пас. до карати 1); звинувачувати самого себе … Український тлумачний словник
каратися — [кара/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
каратися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
каратися — кареся, Ол. Щастити. Каре ся му на новім місци … Словник лемківскої говірки
картатися — а/юся, а/єшся, недок. Докоряти собі; каратися, мучитися … Український тлумачний словник
мучитися — 1) (зазнавати мук, фізичних / моральних страждань), страждати, мордуватися, конати, гинути, погибати, погинути; катуватися, каратися, картатися, гризтися, терзатися (переживати моральні муки від неспокою, думок тощо); томитися, марудитися… … Словник синонімів української мови
спокутувати — (що нести покарання за провину, учинений злочин тощо), покутувати, каратися, розплачуватися, розплатитися … Словник синонімів української мови
