каракатиця

См. также в других словарях:

• каракатиця — і, ж. 1) Морський головоногий молюск, що має короткі щупальця й чорнильний мішок із фарбувальною речовиною – сепією. 2) перен., зневажл. Про незграбну, неоковирну, коротконогу чи кривоногу людину …   Український тлумачний словник

• каракатиця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• сепія — ї, ж. 1) Морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник; каракатиця. 2) Натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря. 3) Малюнок, виконаний такою фарбою. 4) Фотографія коричневого тону …   Український тлумачний словник

• сепія — (морський головоногий молюск), каракатиця …   Словник синонімів української мови