-
1 калічити
deface, disfigure, mutilate -
2 калічити
to cripple, to lame, to maim, to mangle, to mutilate, to disable -
3 калічити
кале́чить; ( наносить повреждение ударом или ранением) уве́чить, изуве́чивать; ( портить физически или морально) уро́довать, кове́ркать -
4 калічити
kaliczytyдієсл. -
5 калічити
დასახიჩრება -
6 калічити
нявечыць
См. также в других словарях:
калічити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
калічити — (робити калікою когось), окалічувати, скалічити, збавляти, збавити … Словник синонімів української мови
калічити — чу, чиш, недок., перех. 1) Завдавати каліцтва кому , чому небудь; робити калікою. || Завдавати шкоди; псувати, нівечити, марнувати. 2) Вимовляти неправильно; перекручувати, ламати (про мову, слова) … Український тлумачний словник
калічитися — чуся, чишся, недок. 1) Зазнавати каліцтва, ставати калікою, ранити себе. || Зазнавати шкоди; псуватися, нівечитися. 2) Пас. до калічити … Український тлумачний словник
калічення — я, с. Дія за знач. калічити … Український тлумачний словник
покалічити — чу, чиш, док., перех. Зробити калікою; завдати каліцтва, ран (людині чи тварині). || безос. || Ушкодити частину тіла. || перен. Попсувати, пошкодити що небудь. || перен. Знівечити, зіпсувати морально; зробити нещасним, змарнувати. || перен.… … Український тлумачний словник
скалічити — чу, чиш, док., перех. 1) Завдати каліцтва кому небудь, зробити калікою. || Поранити, пошкодити які небудь частини тіла. || перен. Завдати шкоди чому небудь; зіпсувати. Скалічити дерево. 2) перен. Заподіяти моральних травм; знівечити … Український тлумачний словник
окалічувати — ую, уєш, недок., окалі/чити, чу, чиш, док., перех., розм. Робити калікою; калічити … Український тлумачний словник
перекалічувати — ую, уєш, недок., перекалі/чити, чу, чиш, док., перех. Калічити всіх чи багатьох. || безос … Український тлумачний словник
перекалічуватися — уюся, уєшся, недок., перекалі/читися, чуся, чишся, док. 1) тільки 3 ос. мн. Калічитися (про всіх чи багатьох). 2) Калічити себе багато разів, у багатьох місцях … Український тлумачний словник
давити — давлю/, да/виш; мн. да/влять; недок. 1) перех. і на кого – що, у що. Налягати своєю вагою; натискати. 2) перех., перен. Чинити утиски; гнобити. || Гнітити (про почуття, настрій). || Пересилювати що небудь у собі; приглушувати. 3) перех. і неперех … Український тлумачний словник
