Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

кав

  • 1 кав.

    Универсальный русско-английский словарь > кав.

  • 2 кав.

    n

    Универсальный русско-немецкий словарь > кав.

  • 3 кАВ

    I сокр. от континентальный антарктический воздух II сокр. от континентальный арктический воздух

    Dictionnaire technique russo-italien > кАВ

  • 4 кавітаційний

    физ. кавитацио́нный

    Українсько-російський політехнічний словник > кавітаційний

  • 5 кавітація

    физ. кавита́ция

    Українсько-російський політехнічний словник > кавітація

  • 6 ультразвукова кавітація

    ультразвукова́я кавита́ция

    Українсько-російський політехнічний словник > ультразвукова кавітація

  • 7 кавитация

    Русско-украинский металлургический словарь > кавитация

  • 8 кавитационная коррозия

    кавітаційна корозія, кавітаційне роз'їдання

    Словарь металлургической терминов > кавитационная коррозия

  • 9 кавитационный

    Русско-украинский металлургический словарь > кавитационный

  • 10 кавитационная мельница

    Словарь металлургической терминов > кавитационная мельница

  • 11 интерес

    1) (любознательность) цікавість, інтерес, зацікавлення. [Почала з цікавістю читати газету (Ол. Пчілка)]. Возбудить -рес к чему - викликати (збудити) цікавість (інтерес) до чого. Вызывать -рес у кого - зацікавлювати кого. Проявлять -рес к чему - виявляти цікавість до чого, бути цікавим до чого; см. Интересоваться. -рес к чему прошел - інтерес (цікавість) до чого минув(ся). Утратить, потерять -рес к чему - утратити інтерес, збайдужніти до чого, (к себе у кого) збайдужіти кому. [Нова легенда ще не збайдужіла, не спрофанована (Л. Укр.)]. Чувствовать -рес к чему - см. Интересоваться чем. Это не представляет для меня -реса - це мене не цікавить, мене це не обходить (не касается). С -сом - цікаво. [Цікаво слухав його (Київ). Цікаво розглядали портрет (Грінч.)];
    2) (выгода, польза) інтерес, користь, зиск (-ку). [Класові інтереси]. В общих -сах - в спільних інтересах. Наблюдать свой -рес - пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати про свій інтерес (користь, зиск). В царстве -са - в царстві інтересу. При пиковом -се - ні з чим;
    3) (участие) зацікавлення, увага, інтерес до кого, до чого; см. Участие;
    4) (процент, заработок) інтерес (-су). [Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення (Хотинщ.)].
    * * *
    1) інтере́с, -у; (возбуждаемое чем-л. внимание, увлекательность) ціка́вість, -вості, заціка́влення

    кла́ссовые \интерес сы — кла́сові інтере́си

    с \интерес сом — з ціка́вістю, з інтере́сом, з заціка́вленням, заціка́влено

    теря́ть, потеря́ть \интерес с к чему́ — втрача́ти, втра́тити (губи́ти, згуби́ти) інтере́с до чо́го, сов. збайду́жіти (збайду́жніти) до чо́го

    2) (выгода, польза) інтере́с; ко́ристь, -ті и кори́сть; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́, ( прибыль) зиск, -у

    Русско-украинский словарь > интерес

  • 12 икра

    1) (рыбьи яички) і[и]кра, (зап.) ікриця, (преимущ. раковая) кашка. Зернистая икра - зерни[я]ста ікра. Паюсная, солёная икра - кав'яр (-ру). [Купи лишень їй кав'яру солоного (Квітка). (Везе Марко) червоного вина з Цариграду відер троє у барилі, і кав'яру з Дону (Шевч.)]. Икра из белой рыбы - г[ґ]алаг[ґ]ан (-ну). Жабья икра - клек (-ку), (диал.) жабуриння, (зап.) жабини (-бин). Рачья икра - кашка, пшеничка. Метать икру - нереститися, викидати ікру, (икриться) тертися. [До Великодня забороняють ловити рибу, бо вона тоді нереститься (Київщ.)]. Метание икры - нерест (-ту);
    2) анат. Sura - литка, (поджилка) жижка; мн. икры - литки (-ток), жижки (-жок); (диал. у Лемков) листка, листа. [Поколола терном та будяками пальці й литки (Н.-Лев.)];
    3) икра (льдина) - крига, крижина;
    4) (насм.: тушь у цензоров) чорномазь (-зи), мак (-ку).
    * * *
    I
    1) зоол. ікра́, диал. і́криця; (преим. раковая) ка́шка
    2) кул. ікра; ( красной рыбы) кав'яр, -у
    II см. икры

    Русско-украинский словарь > икра

  • 13 любопытство

    цікавість; (интерес) зацікавлення (-ння), інтерес (-су). [Але цікавість узяла своє (Н.-Лев.). Можна бувало говорити з ним не без зацікавлення (Крим.)]. Женское -во - цікавість жіноча. С -вом - цікаво, з зацікавленням. [Парубок цікаво дивився (Мирн.)]. Возбуждать -во чьё - зацікавлювати кого, викликати чиє зацікавлення. Охватило (взяло) -во - взяла цікавість кого. Моё -во возрастало с каждым словом рассказчика - моє зацікавлення більшало з кожним оповідачевим словом.
    * * *
    ціка́вість, -вості; допи́тливість; заціка́вленість, -ності

    Русско-украинский словарь > любопытство

  • 14 кофейня

    каварня, (зап.) кав'ярня. [В кав'ярні було затишно (Коцюб.)]. Содержатель, -ница -ни - каварник, каварниця. Относящийся к -не - каварний, каварняний. Пустое времяпровождение по -ням - каварняне марнування часу. Завсегдатай -феен - каварняник. Прислужник, -ница в -не - кавар (-ря), каварка.
    * * *
    кофе́йня; кав'я́рня

    Русско-украинский словарь > кофейня

  • 15 интересно

    цікаво, інтересно. [Він розповідає дуже цікаво (Київ). Інтересно було дивитися (Київ)]. -но мне знать - цікавий я знати. [Цікавий я знати, хто мене прийняв-би (Л. Укр.)]. - но было кому - цікаво (інтересно) було кому, брала цікавість кого. [Її брала цікавість, як то вони тепер стикнуться (Н.-Лев.)].
    * * *
    нареч.
    ціка́во, інтере́сно

    Русско-украинский словарь > интересно

  • 16 кофейник

    1) (посуда для варки кофе) кавник (-ка), кав'яник (-ка). -ник жестяной, никелированный, медный, глиняный, спиртовый - кавник бляшаний, нікльований, мідяний, глиняний, спиртовий;
    2) (любитель кофе) кавник, каволюб, кавович.
    * * *
    ка́вник, кав'яни́к, -а, кофе́йник

    Русско-украинский словарь > кофейник

  • 17 кофейный

    кавовий, кав'яний. -ный цвет, запах, вкус - кавовий колір (-льору), пах, смак. - ная гуща - кавова (кав'яна) гуща. Гадать на -ной гуще - ворожити на кавовій гущі. -ное заведение - см. Кофейня.
    * * *
    ка́вовий, кофе́йний

    кофе́йное де́рево — кофе́йне де́рево, ко́фе (нескл., с.)

    Русско-украинский словарь > кофейный

  • 18 кулёк

    (рогожный) мішечок (-чка) з рогожі; (бумажный) торбинка, мішечок. Попасть из -ка в рогожку - попасти з дощу та під ринву; од поганого втікав, а ще гірше здибав (Приказки); од якої втікав, таку й здибав (М. Вовч.).
    * * *
    міше́чок, -чка, кульо́к, -лька́; ( рогожный мешочек) рого́жний міше́чок

    Русско-украинский словарь > кулёк

  • 19 любопытный

    1) (интересующийся знать) цікавий. [Ясний місяць, наглядач цікавий (Л. Укр.). Хто се, хто се? - спитаєте цікаві дівчата (Шевч.)]. -ная женщина - цікава жінка, Євина дочка. Он очень -тен - він дуже (до всього) цікавий. Толпами валит -ный народ - юрмами люд біжить (суне) цікавий. -ные осаждали зал суда - цікаві облягали судову залю. Не в меру -ный - надто (через лад) цікавий. Бросать -ные взгляды - поглядати (позирати) цікавим оком;
    2) (интересный) цікавий, інтересний. [Факт цікавий навіть з естетичного погляду (Єфр.). Він не знаходив нічого цікавого (Крим.)]. Случилось -ное происшествие - трапилася (сталася, зчинилася) цікава подія. Он очень -ный человек - з його дуже цікава людина.
    * * *
    ціка́вий; ( интересный) інтере́сний; ( любознательный) допи́тливий; ( заинтересованный) заціка́влений

    Русско-украинский словарь > любопытный

  • 20 заинтересовать

    заахвоціць; зацікавіць; падахвоціць
    * * *

    Русско-белорусский словарь > заинтересовать

Страницы

См. также в других словарях:

  • кав. — кав. кав я кавалерия кавалерийский кав. Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с., С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • КАВ — континентальный антарктический воздух КАВ континентальный арктический воздух Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. КАВ АВК Касперский антивирус; Антивирус Касперского …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • кав-я — кав. кав я кавалерия кавалерийский кав. Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с., С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • кав — (нов. офиц.). Сокращение, употр. в новых сложных словах в знач. кавалерийский, напр. кавбригада, кавполк. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • кав… — (неол. офиц.). Сокращение, употр. в новых сложных словах в знач. кавалерийский, напр. кавбригада, кавполк. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • Кав... — кав... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: кавалерийский (кавбригада, кавэскадрон и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • кав... — КАВ... Первая часть сложных слов. Вносит зн. сл.: кавалерийский. Кавбатальон, кавбригада, кавдивизион, кавэскадрон …   Энциклопедический словарь

  • кав'яр — іменник чоловічого роду ікра рідко …   Орфографічний словник української мови

  • Кав — Муниципалитет Кав Caves Страна ФранцияФранция …   Википедия

  • кав — I. КАВ cave f. эмигр. Я мечтал поступить в кав (винный погреб) и сделаться дегустатором. Ремизов Учитель музыки. // Лепта 1992 6 9. II. КАВ.. cavalerie. нов., офиц. Сокращение, употребляемое в новых сложных словах в знач. кавалерийский, напр.… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • кав'ярник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»