Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

исхаживать

  • 1 исхаживать

    v
    1) colloq. izstaigāt
    2) simpl. izklejot

    Русско-латышский словарь > исхаживать

  • 2 исхаживать

    многокр. к исходить I

    Diccionario universal ruso-español > исхаживать

  • 3 исхаживать

    исходить (ходить повсюду) сходжувати, сходити, виходжувати, виходити, що (усе місто, усі крамниці, поле). [Хто сходив стільки світів, той тямить (Кон.). Увесь ліс сходила шукаючи (Мирн.). Усі лужечки виходила (Метл.)]. Исхоженный - сходжений, виходжений.
    * * *
    несов.; сов. - исход`ить
    вихо́джувати, ви́ходити и мног. повихо́джувати, сов. обходи́ти, -ходжу́, -хо́диш, перехо́дити; сов. сходи́ти, зійти́, -йду́, -йдеш; (сов.: всюду заглядывая) виника́ти; (сов.: блуждая) зблука́ти

    Русско-украинский словарь > исхаживать

  • 4 исхаживать

    несовер. разг. абходжваць, выходжваць

    Русско-белорусский словарь > исхаживать

  • 5 исхаживать

    -вал, -вала, -ло
    βλ. исходить 1.

    Большой русско-греческий словарь > исхаживать

  • 6 исхаживать

    Taschenwörterbuch Russisch-Deutsch > исхаживать

  • 7 исхаживать

    несов. разг. многокр. к исходить I

    Русско-таджикский словарь > исхаживать

  • 8 исходить

    изойти
    1) откуда (выходить) - виходити, вийти, (приходить) приходити, прийти, (о мн.) повиходити, поприходити звідки. Это должно -ть от вас - це повинно йти (виходити) від вас. [Українська політична думка мусіла виходити з національного питання (Н. Рада)];
    2) (происходить, брать начало) виходити, вийти, походити, іти, піти, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати від кого, з кого, з чого; см. Происходить 2; (догмат.) виходити, вийти. [З тихеньких все лихо встає (Приказка). Від неї ідуть (виходять) усі брехні (Харківщ.). На всі російські запитання, що йшли були (которые исходили) од Ейлера, я вперто одказував йому мовою німецькою (Крим.). Як-же прийде Утішитель, Дух правди, що від Отця виходить… (Єв.)];
    3) (о времени: истекать) виходити, вийти, кінчатися, (с)кінчитися; см. Истекать 4, Оканчиваться. [Рік виходить (Рудч.)];
    4) (расходоваться, изводиться) сходити, зійти, виходити, вийти. [Горілки на їх багато сходить (Г. Барв.). Зійшов увесь хліб, уся страва (Черк. п.). На це багато грошей виходить (Звин.)];
    5) (кровью слезами) сходити, зійти, спливати, спливти кров'ю, сльозами (слізьми); см. Истекать 3. [Як я по матері журилась! Було слізьми сходжу (Г. Барв.). Серце болем зійшло (Корол.)]. -дить потоками слёз - землю топити. [Стара мати землю топить, відколи сина в москалі забрали (Київщ.)];
    6) (кончаться, умирать) кінчатися, скінчитися, конати, сконати; см. Испускать дух. Душа -шла - душа вийшла;
    7) (везде побывать) - см. Исхаживать.
    * * *
    I см. исхаживать II несов.
    1) (выходить откуда-л.), вихо́дити
    2) (от кого-чего, из чего - иметь источником) вихо́дити; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш); ( происходить) похо́дити
    3) (основываться на чём-л.) вихо́дити

    \исходитьть из предположе́ния — вихо́дити з припу́щення

    III несов.; сов. - изойт`и
    1) ( чем) схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш; (слезами, кровью) сплива́ти, спливти́ и сплисти́, -ливе́ и спли́нути; см. истекать 3)

    \исходить ть, \исходить ти́ кри́ком — схо́дити, зійти́ кри́ком; сов. скрича́тися

    2) (несов.: истекать - о времени) прохо́дити, мина́ти
    3) (расходоваться; выходить) витрача́тися, ви́тратитися, вихо́дити, ви́йти, -йде, схо́дити и зіхо́дити, зійти́

    Русско-украинский словарь > исходить

  • 9 выхаживать

    выходить
    1) виходжувати, виходити [По всіх степочках виходила. Ходив два дні, а виходив дві копійки], (сов.) витупати. [Насилу витупали в нього, щоб дозволив];
    2) (больного) доглядати, виглядіти.
    * * *
    I несов.; сов. - в`ыходить
    ( исхаживать) вихо́джувати, ви́ходити и мног. повихо́джувати, сов. обходи́ти, переходи́ти; сов. сходи́ти
    II несов.; сов. - вых`одить
    (заботами помогать вырасти, выздороветь) вихо́джувати, ви́ходити; ( выращивать) вико́хувати, ви́кохати, сов. ви́пестувати, ви́пестити, ви́плекати

    Русско-украинский словарь > выхаживать

  • 10 измерять

    и Измеривать измерить что міряти, зміряти и змірювати, сов. зміряти и змірити, поміряти, виміряти й вимірювати, виміряти, (обмерять) обміряти и обмірювати, обміряти, (о мн.) поміряти, повимірювати, позмірювати, пообмірювати що чим. [І не зміряв він і моря, як не зміряв неба (Рудан.). Виміряти його (талант) й виважити - це діло історії (Єфр.). Отож цілісіньке літо міряли вони землі… На осінь обміряли (Кон.)]. -ть глубину чего - міряти, зміряти (виміряти, виміряти) глибінь чого, (постичь) зглибити що. Измеренный - зміря[е]ний, виміряний, обміряний, поміряний, міряний. -ться - мірятися, ви[об]мірятися и ви[об]мірюватися; бути зміря[е]ним, виміряним, обміряним. [Для людини цілий вік міряється десятками років (Єфр.)].
    * * *
    несов.; сов. - изм`ерить
    1) вимі́рювати, -рюю, -рюеш и виміря́ти, вимі́рити и ви́міряти, мі́ряти, помі́ряти, зміря́ти и змі́рювати, зміря́ти и змі́рити; ( обмерять) обмі́рювати и обміря́ти, обмі́рити и обміря́ти и мног. пообмі́рювати

    \измерять рить взгля́дом (взо́ром, глаза́ми) — перен. змі́ряти (змі́рити) по́глядом (очи́ма)

    \измерять рить си́лу — помі́ряти си́лу

    2) (исхаживать, объезжать) мі́ряти и виміря́ти, ви́міряти, змі́ряти и змі́рювати, змі́ряти и змі́рити

    Русско-украинский словарь > измерять

  • 11 изошедший

    I
    яки́й (що) ви́ходив (обходи́в, переходи́в); см. исхаживать
    II
    яки́й (що) зійшо́в (сплив); см. исходить III 1)

    Русско-украинский словарь > изошедший

  • 12 искрещивать

    искрестить
    1) (херить) викреслювати, викреслити, покреслити, похрестити (все);
    2) (исходить или изъездить что) сов. виходити, сходити, виїздити или з'їздити, вилітати или облітати що; см. Исходить, Изъездить. Искрещённый - покреслений, похрещений; виходжений, сходжений, з'їжджений, вилітаний, облітаний.
    * * *
    несов.; сов. - искрест`ить
    1) перехре́щувати, перехрести́ти, -хрещу́, -хре́стиш; (сов.: покрыть крестами) похрести́ти; ( вычёркивать) викре́слювати, ви́креслити и мног. повикре́слювати, сов. покре́слити
    2) ( исхаживать) вихо́джувати, ви́ходити, сов. схо́дити; ( объезжать) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш, об'їзди́ти, -ї́жджу, -ї́здиш и об'ї́хати, -ї́ду, -ї́деш, сов. ви́їздити, -їжджу, -їздиш, з'ї́здити; (сов.: излетать) ви́літати, обліта́ти

    Русско-украинский словарь > искрещивать

  • 13 истаптывать

    истоптать
    1) (копытами, ногами) стоптувати, стоптати, то[у]пцювати, сто[у]пцювати, ґрасувати, зґрасувати (землю, траву), (истолачивать) столочувати, столочити (траву, пашню), (сбивать топча) збивати, збити, (бегая) згарцювати, (измять топча) місити, змісити, (о мн.) постоптувати, постолочувати, потоптати, потолочити що; срвн. Вытаптывать. [Мою червону китайку під ноги стоптав (Пісня). І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? (Основа). Ой у полі жито копитами збито (Пісня). Гнат кинув Олександру на землю, змісив її ногами (Коцюб.). Коні баштан згарцювали (Мнж.)];
    2) (загрязнять ногами пол) ступувати, ступати, потупати, ґрасувати, зґрасувати (поміст), (о мн.) поґрасувати, послідити, (реже) друбцювати, здрубцювати, угоцати; срвн. Исследить. [Потупали землю в хаті (Житом. п.). Зґрасували всеньку підлогу (Липовеч.). Бач, як угоцали долівку (Кролев. п.)];
    3) (обувь) стоптувати, стоптати, сто[у]пцювати, (исшаркать) човгати, зчовгати, (о мн.) постоптувати (чоботи). [Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав (Номис). Зчовгав уже батькові чоботи, у школу ходячи (Берд. п.)]. Истоптанный -
    1) стоптаний, зґрасований, столочений;
    2) ступаний, зґрасований;
    3) стоптаний, зчовганий, (о мн.) постоптувані (напр. чоботи). -ная обувь - см. Истопок. -ться -
    1) стоптуватися, столочуватися, бути стоптаним, столоченим, зґрасованим;
    2) (об обуви) стоптуватися, стоптатися, сто[у]пцюватися, зчовгатися.
    * * *
    несов.; сов. - истопт`ать
    1) ( приминать ногами) топта́ти, -пчу́, -пчеш, потопта́ти, вито́птувати, ви́топтати, -топчу, -топчеш, сто́птувати, стопта́ти и мног. посто́птувати; (преим. траву, посевы) толочи́ти, -лочу́, -ло́чиш и толо́чити, столо́чи́ти и потоло́чи́ти; диал. ґрасува́ти, зґрасува́ти
    2) (следить, натаптывать) зато́птувати, затопта́ти, сов. насліди́ти, -сліджу́, -слі́диш и -сліди́ш, натопта́ти
    3) ( изнашивать обувь) сто́птувати, стопта́ти и мног. посто́птувати; топта́ти, потопта́ти, підто́птувати, підтопта́ти, відто́птувати, відтопта́ти, вито́птувати, ви́топтати
    4) ( исхаживать) сто́птувати, стопта́ти

    Русско-украинский словарь > истаптывать

  • 14 выхаживать

    несовер. разг.
    1) (исхаживать) выходжваць, абходжваць
    3) (выращивать) выняньчваць, выгадоўваць

    Русско-белорусский словарь > выхаживать

  • 15 истаптывать

    несовер.
    1) (приминать ногами) стоптваць, таптаць, вытоптваць, затоптваць
    2) (следить, натаптывать) разг. слядзіць, натоптваць
    3) (изнашивать обувь) разг. стоптваць

    Русско-белорусский словарь > истаптывать

  • 16 исходить

    1. ausgehen; herstammen, herkommen, stammen;
    2. pf. (Iter. F исхаживать) durchwandern, durchstreifen, ablaufen;
    3. < изойти> (­йду, ­дёшь; идти) zerfließen (Т in D); истекать

    Taschenwörterbuch Russisch-Deutsch > исходить

  • 17 исходить

    1. ausgehen; herstammen, herkommen, stammen;
    2. pf. (Iter. F исхаживать) durchwandern, durchstreifen, ablaufen;
    3. < изойти> (­йду, ­дёшь; идти) zerfließen (Т in D); истекать

    Taschenwörterbuch Russisch-Deutsch > исходить

См. также в других словарях:

  • ИСХАЖИВАТЬ — ИСХАЖИВАТЬ, исходить весь город, поле, ходить повсюду, перебывать пеши во всех местах, о которых речь идет. Нечто я мало исходил сегодня? Иной исхаживает и поболе. Много ль ими исхаживается? много ль они исхаживают. Он человек бывалый, все изошел …   Толковый словарь Даля

  • ИСХАЖИВАТЬ — ИСХАЖИВАТЬ, исхаживаю, исхаживаешь (разг.). многокр. к исходить1. В каждый приезд на родину он исхаживал все памятные места. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • исхаживать — обрыскивать, изборождать Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Исхаживать — несов. перех. разг. многокр. к гл. исходить I Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • исхаживать — исх аживать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • исхаживать — исхаживал, ла, ло; нсв. Многокр. Разг. к Исходить (1.И.) …   Энциклопедический словарь

  • исхаживать — I см. исходить I; аю, аешь; нсв. II исха/живал, ла, ло; нсв., многокр.; разг. к исходить I …   Словарь многих выражений

  • Перемеривать — несов. перех. 1. Измерять, определять количество чего либо снова, еще раз. 2. Определять количество, измерять всё или многое. 3. перен. разг. Проходить, исхаживать какое либо пространство. 4. Делать примерку, примерять что либо снова, еще раз. 5 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ИЗОЙТИ — ИЗОЙТИ, см. исхаживать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • ИСХОДИТЬ — ИСХОДИТЬ, исходный, исход и пр. см. исхаживать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • ИСШЕСТВИЕ — ИСШЕСТВИЕ, см. исхаживать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»