истомлять

беҳол кардан, хаста кардан

* * *

* * *

несовер. - истомлять; совер. - истомить

(кого-л.)

1) General subject: fatigue, tire, weary

2) Makarov: exhaust

несов κατακουράζω, ἐξαντλώ, καταπονώ.

gener. izvārdzināt

gener. rammestama, roiutama, ära kurnama

истомить кого (изнурять) стомлювати и стомляти, стомити, (сильно) натомлювати, натомити, затомлювати, затомити, (о мн.) потомити кого; срвн. Изнурять, Измаять, Измучить; (привести в негу, извялить) млоїти, змлоїти, у млості вкидати, вкинути кого, (о мн.) помлоїти кого. [І мука всім давно серця стомила (Грінч.). Затоми ти його (Чуб. I). Ой ходила та блудила, діток потомила (Метл.). Зима м'я (мене) зморозила, а літо змлоїло (Гол.)]. Жара -ла - спека змлоїла. -мить тоской кого - знудити, принудити кого. [Зсушив мене, знудив мене як билину (Чуб. V). Гулять не пустила і серденько принудила (Метл.)]. Истомлённый - стомлений, натомлений, (о мн.) потомлені; (зап.) знуджений; змлоєний. [Стомлені руки (Грінч.). Відпочити натомленою душею (Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - истом`ить

несовер. змучваць

ρ.δ.

βλ. истомить(ся).

, < истомить> (14 e.) ermatten; истомляться erschöpft sein; vergehen (от Р vor D)

, < истомить> (14 e.) ermatten; истомляться erschöpft sein; vergehen (от Р vor D)

, < истомить> (14 e.) ermatten; истомляться erschöpft sein; vergehen (от Р vor D)

несов. см. истомить

-ся см. Истомлять, -ся.

* * *

см. истомлять

сов см. истомлять(ея)· \истомить(ся)и́ться в ожидании ἀποκάμνω νά περιμένω· \истомить(ся)и́ться от жажды ἐξαντλούμαι ἀπό τή δίψα.

изнурить кого чем виснажувати и виснажати, виснажити, знесилювати, знесилити, (измаривать) зморювати, зморити, виморювати, виморити кого чим, (о мн.) повиснажувати, познесилювати, поз[пови]морювати кого чим; срвн. Истощать, Измождать, Истомлять. [І глянувши на людей, змилосердився, що вони так зморені (Єв.)]. -рять тело - виснажувати тіло. -рять плоть постом - знесилювати плоть (тіло) постом, постуванням. -рять здоровье - виснажувати (своє) здоров'я. Болезнь -рила его - хвороба виснажила, знесилила його. -рять лошадь - виснажувати, зморювати, перетомляти, перенатужувати коня. -рять налогами - виснажувати, стягати податками кого. [Подушним дуже стягають людей (Кам'ян. п.)]. -ться - виснажуватися и виснажатися, виснажитися, бути виснаженим, знесилюватися, знесилитися, бути знесиленим, з[ви]морюватися, зморитися, виморитися, бути змореним. -рить кого, -ться работой - спрацювати кого, спрацюватися, струдити кого, струдитися, знесилити (виснажити) працею кого, знесилитися (виснажитися) працею. -рять, -ться дорогой - здорожувати кого, здорожуватися, сов. здорожити кого, здорожитися. [Здорожив худобу (Кам. п.). Вона в дорозі не виспалась, дуже здорожилась, була роздратована (Н.-Лев.)]. -рять, -ться недостатком питания - захарчовувати кого, захарчовуватися, сов. захарчувати кого, захарчуватися. -рять, -ться постом - спощувати кого, спощуватися, сов. спостити, споститися, (о мног.) поспощувати кого, поспощуватися. [Ми поспощувались (Берд. п.)]. Изнурённый - виснажений, знесилений, зморений, (о мн.) повиснажувані, познесилювані, позморювані, (работой) спрацьований, струджений, (дорогой) здорожений, (недостатком питания) захарчований, (постом) спощений.

* * *

несов.; сов. - изнур`ить

изнудить

1) кого - см. Одолевать, Истомлять;

2) что у кого - см. Вынуждать;

3) кого - см. Принуждать. -нудиться (измаяться в нужде) - знуж(д)итися. Изнуждённый -

1) вимушений (напр., вимушена відповідь);

2) зну(д)жений.