Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

инвентарь

  • 1 инвентарь

    1) інвентар (-ря), (сельско-хозяйственный) реманент (-ту). [У нього добрий реманент: плуги, борони, воли, коні (Липовеч.)];
    2) інвентар, реєстр майна (майнові), реманенту (реманентові). Составить -тарь чего - укласти, списати реєстр чого, чому.
    * * *
    інвента́р, -я; с.-х. ремане́нт, -у

    живо́й \инвентарь рь — ( скот) живи́й ремане́нт (інвента́р)

    мёртвый \инвентарь рь — ( орудия производства) ме́ртвий ремане́нт (інвента́р)

    Русско-украинский словарь > инвентарь

  • 2 инвентарь

    інвента/р, -ря/
    •

    Русско-украинский металлургический словарь > инвентарь

  • 3 инвентарь

    техн.
    інвента́р, -рю́; (с.-х. - ещё) ремане́нт, -ту

    Русско-украинский политехнический словарь > инвентарь

  • 4 инвентарь

    техн.
    інвента́р, -рю́; (с.-х. - ещё) ремане́нт, -ту

    Русско-украинский политехнический словарь > инвентарь

  • 5 опочный инвентарь

    Русско-украинский металлургический словарь > опочный инвентарь

  • 6 домашность

    диал.
    1) ( домашнее хозяйство) господа́рство, хазя́йство
    2) ( домашняя утварь) начи́ння; ( хозяйственный инвентарь) ремане́нт, -у

    Русско-украинский словарь > домашность

  • 7 мёртвый

    1) (умерший) мертвий, мерлий, умерлий, померлий, неживий. [Краще живий хорунжий, ніж мертвий сотник (Номис). Не поможе воронові мило, а мерлому кадило (Номис). Дер із живого і з умерлого (Свидн.). Живого-б любила, а до неживого у яму-б лягла (Шевч.)]. Прикинуться -вым - удати неживого, знеживитися. Делает, как -вый - робить (порається) як мертвий (як неживий, по-мертвому). [Мляво, по-мертвому порався (Григор.)]. Упал -вый - упав мертвий (неживий), упав без духу. [І без духу в синє море з берега звалився (Рудан.)]. Приказано привести живого или -вого - наказано (звелено) привести чи живого, чи мертвого. Ни жив, ни мёртв - ні живий, ні мертвий (Номис). -вое тело (труп) - мертве тіло, труп (-па), мертвяк, смертяк (-ка);
    2) (перен.) мертвий. -вая бледность - мертвенна (смертельна) блідість (-дости). -вая вода - а) (стоячая) мертва вода, мертвовід (-воду), мертва нетеча. [Хмари стояли непорушно, неначе плавали в тихому мертвоводі (Н.-Лев.)]; б) (в сказках) мертвуща (мертвяща) вода. -вое волокно, текст. - мертве волокно. -вая голова, энтом. - а) (Sphinx Caput mortuum) адамова голова; б) (Acherontia Atropos) бульбяник мертвоголовий, цьмак (-ка). -вый груз - мертвий вантаж (- жу). -вые души - мертві душі. -вая заклёпка - а) (действие) сліпе заклепування (нютування); б) (предмет) сліпа заклепка (нюта). -вая изгородь - (о)горожа, сухопліт (- плоту), мертвопліт (-плоту). -вый инвентарь - мертвий інвентар (-ря). -вый капитал - мертвий капітал (-лу). -вый конец сети - зайвий кінець (-нця) мережі. -вый крест - мертвий (мертвечий) хрест (-ста), хрест з покійника. -вый лес - сухоліс (-су), сухолісся (- сся). -вое лицо - мертве (мертвенне) обличчя (лице). -вая петля - мертва петля. -вая пора - мертва доба. -вая пороша - перший глибокий сніг (-гу). -вая природа, живоп. - мертва (нежива) природа, тихе життя, натюрморт (-та). -вый сон - см. Мертвецкий (1) сон. -вая тишина - мертва тиша, гробова тиша. [Навкруги панує мертва тиша (Коцюб.)]. -вая точка - мертва точка. Сдвинуть с -вой точки - зрушити з мертвої точки, з мертвого місця. -вый цвет лица - мертвий (неживий) колір обличчя. -вый ход - мертвий хід (р. ходу). -вый шип, техн. - заплішений чіп (р. чопа). -вый штиль - мертве безвітря, мертва тиша, мертва штиля. -вый язык - мертва, нежива, вимерла мова. -вый якорь - мертва котва, мертвий якір (р. якора). Пить -вую (чашу) - пити не прохмеляючись, пити кухоль непрохмільний.
    * * *
    1) прил. ме́ртвий

    лежа́ть мёртвым грузом — лежати ме́ртвим капіта́лом

    2) в знач. сущ. ме́ртвий, -ого; ме́рлий

    Русско-украинский словарь > мёртвый

  • 8 направляться

    направиться
    1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);
    2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];
    3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;
    4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];
    5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];
    6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);
    7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авиться
    1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш
    2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися
    3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться
    4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться
    5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

    Русско-украинский словарь > направляться

См. также в других словарях:

  • ИНВЕНТАРЬ — (лат. inventarium, от invenire находить). 1) подробная опись имущества. 2) книга известной формы, заключающая в себе подробную опись какого либо имущества. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ИНВЕНТАРЬ… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ИНВЕНТАРЬ — ИНВЕНТАРЬ, инвентаря, муж. (лат. inventarium). 1. Совокупность хозяйственных или других предметов, входящих в состав имущества какого нибудь хозяйства, учреждения, предприятия. Сельскохозяйственный инвентарь. Заводской инвентарь. Мертвый… …   Толковый словарь Ушакова

  • инвентарь — См. обстановка …   Словарь синонимов

  • ИНВЕНТАРЬ — ИНВЕНТАРЬ, я, муж. 1. Вещи, предметы, входящие в состав имущества предприятия, учреждения, а также предназначенные для какой н. определённой цели, работ. Заводской и. Садовый и. 2. Подробная опись таких предметов. Составить и. Занести в и. •… …   Толковый словарь Ожегова

  • ИНВЕНТАРЬ — (от позднелат. inventarium опись имущества) совокупность различных предметов хозяйственного обихода и производственного назначения (напр., сельскохозяйственный инвентарь) …   Большой Энциклопедический словарь

  • Инвентарь — совокупность предметов хозяйственного или производственного назначения, а также точная и подробная опись таких предметов. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 …   Словарь бизнес-терминов

  • ИНВЕНТАРЬ — (от лат. inventarium хозяйственные предметы, вещи) совокупность предметов производственного назначения и хозяйственного обихода. На предприятиях составляется опись таких предметов, именуемая инвентарной описью. На каждый такой предмет заводится… …   Экономический словарь

  • ИНВЕНТАРЬ — муж. с лат. опись имению, роспись, перепись, ведомость наличности. В зап. ·губ. исчисленье всех принадлежностей ключа (поместья): земель, угодьев, крестьян с показаньем всех обязанностей их. Инвентарный, описной. Толковый словарь Даля. В.И. Даль …   Толковый словарь Даля

  • ИНВЕНТАРЬ — (Inventory) подробная и точная опись судового имущества. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • инвентарь — 1. Совокупность различных предметов хозяйственного обихода и производственного назначения. 2. Точная и подробная опись таких предметов. [http://www.lexikon.ru/dict/buh/index.html] Тематики бухгалтерский учет …   Справочник технического переводчика

  • инвентарь —    1) Совокупность предметов какого л. имущества, принадлежащего предприятию, учреждению, организации;    2) опись имущества, реестр.    ► лат. inventarium «1) опись имущества; 2) инвентарь». Заимст. из нем. Inventarium, Inventar «1) имущество;… …   Историко-этимологический словарь латинских заимствований

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»