зів'ялий

См. также в других словарях:

• в'ялий — а, е. 1) Який перестав бути свіжим, соковитим; зів ялий (про рослини). 2) перен. Те саме, що млявий. 3) рідко. Те саме, що в ялений …   Український тлумачний словник

• зів'ялий — рідше зов я/лий, а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до зів янути, зов янути, зів яти, зов яти. 2) у знач. прикм. Який зів яв, перестав бути зеленим, свіжим; в ялий (про рослини). || перен. Позбавлений свіжості, пружності; зморшкуватий (про шкіру… …   Український тлумачний словник

• зов'ялий — див. зів ялий …   Український тлумачний словник

• пов'ялий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до пов янути. 2) у знач. прикм. Який втратив свіжість, соковитість; в ялий. 3) у знач. прикм., перен. Який схуд, виснажився, втратив привабливість; змарнілий …   Український тлумачний словник

• зав'ялий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до зав янути, зав яти. 2) у знач. прикм., перен. Виснажений, кволий (про людину) …   Український тлумачний словник

• засіялий — а, е. Який засія/в, заблищав …   Український тлумачний словник

• незів'ялий — а, е. 1) Який не втратив свіжості, зеленого кольору (про рослини). 2) перен. Який зберіг свіжість, попередній вигляд …   Український тлумачний словник

• прив'ялий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прив янути …   Український тлумачний словник

• зів'ялий — [з івйа/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і …   Орфоепічний словник української мови

• в'ялий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• зав'ялий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови