зяяти

См. также в других словарях:

• зяяти — зя/є, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.) (напр. про вікно з вибитими шибками). || чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін …   Український тлумачний словник

• зяяти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• зяяти — зяят, Ол. Дихати відкритим ротом; позіхати. Пес вывалюе язык і зяят …   Словник лемківскої говірки

• глибочіти — чи/ть, недок., розм. Зяяти …   Український тлумачний словник

• зіяти — я/є, недок. Те саме, що зяяти …   Український тлумачний словник

• зяючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до зяяти …   Український тлумачний словник

• зяяння — я, с. Стан за знач. зяяти …   Український тлумачний словник

• позівати — а/ю, а/єш, недок., діал. 1) Зівати не дуже сильно або час від часу. 2) перен. Припускатися помилок; хибити. 3) перен. Зяяти …   Український тлумачний словник

• позіхати — а/ю, а/єш, недок. 1) Мимовільно глибоко вдихати повітря широко відкритим ротом і зразу ж видихати його (за бажання спати, за втоми і т. ін.). || рідко. Те саме, що зітхати 1). 2) чим і без додатка, перен. Бути розкритим, показувати, виявляти… …   Український тлумачний словник