зубья

техн., мн.

техн., мн.

см. Зуб.

1) (делать зубья) зубити;

2) (делать зазубрины) визублювати, щербити, вищербляти;

3) (твердить на память) товкти, трубити, довбати и довбти, туркати, витверджувати, твердити (напам'ять), (рус.) зубрити. [Він трубить-трубить, - від книжки не відходить (Гумань). Та й почав товкти отців четвертого століття (Свидн.)].

* * *

1) ( насекать зубья) зуби́ти, -блю́, -биш, назу́блювати

2) ( делать зазубрины) щерби́ти, -блю́, -биш; ( вызубривать) визу́блювати

1) ( насекать зубья) зуби́ти, назу́блювати

2) ( делать зазубрины) щерби́ти; ( вызубривать) визу́блювати

техн., несов. прозу́бривать, сов. прозубри́ть

1) ( насекать зубья) зуби́ти, назу́блювати

2) ( делать зазубрины) щерби́ти; ( вызубривать) визу́блювати

техн., несов. прозу́бривать, сов. прозубри́ть

техн. ерши́ть, зубри́ть ( насекать зубья), прозу́бривать

1) бабський, баб'ячий, жіночий. [Бабські забобони];

2) бабин, бабівський. [Бабина хустка]. -ье лето - бабине літо. -ий ум, бот. - перекотиполе, покотиполе. -ий зуб (гриб) - ріжки, чорні ріжки. -ьи зубья, бот. - зубниця, женець (р. -нця). -ьи румяны, бот. - краснокорінь (р. -еня).

* * *

1) жіно́чий; ба́бський, ба́б'ячий; молоди́чий

2) жіно́чий; ба́бський, ба́б'ячий

3) см. бабушкин

1) (dens) зуб (-ба), (шутл.) рубак, їдак (-ка), макоїд (-да); мн. (у челов., животн.) зубы (dentes) - зуби (-бів). [Добрі зуби і камінь перегризуть (Номис)]. Передний зуб - передній зуб. Коренной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка), (у жив.) жвач (-ча). Коренной задний зуб, зуб мудрости - череній зуб, череняк, зуб мудрости. Молочный зуб - молочний зуб, телячий зуб, мн. телячки (-ків). Глазной зуб - очний зуб. Волчий зуб - вовчий зуб. Зуб резец - сміюнець (- нця), (у жив.) різак (-ка), сікач (-ча). Зуб клык - ікло и кло, кливак, мн. ікла, кла (р. клів), кливаки (-ків). Вставной зуб - вставний зуб. Искусственный зуб - штучний зуб, роблений зуб. Мелкие -бы - дрібні зуби. -бы выпали - зуби повипадали, випали, посходили. Рвать -бы - рвати зуби, тягти, тягнути зуби, брати зуби. -бы прорезываются - зуби ріжуться. -бы шатаются - зуби хитаються. -бы болят у кого - зуби болять кого. У меня болят -бы - мене болять зуби. Лишить -бов кого (обеззубить) - збеззубити кого, (перен.) підрізати кому зуби. Лишиться -бов - позбутися зубів, збеззубіти. Проесть, съесть -бы на чём - з'їсти зуби на чому. Положить -бы на полку (голодать) - покласти зуби на полицю. Ударить по -бам - дати в зуби кому, загилити по зубах кому. Посчитать кому -бы - повибивати, порахувати зуби кому. Оскаливать, -лить -бы - вищиряти, вищирити зуби, вишкіряти (и шкірити), вишкірити зуби, (диал.) зашкірюватися до кого (Стеф.), (огрызаться) відз(в)ірятися. [Лежить собака, та й відзіряється (Полт.)]. -бы скалить (насмехаться) - скалозубити, смішкуватися з кого, брати на глум кого, глузувати з кого; см. Насмехаться. Полно -бы скалить - годі тих смішків, годі зуби яснити, досить глузувати. Что -бы скалишь (кажешь)? - по чім зуби продаєш? Ему на зуб не попадайся - йому на зуб не давайсь! Точить, острить скалить -бы на кого - гострити зуби на кого. Острить -бы на что - ласитися на що. -бы чесать (болтать вздор) - теревені правити; см. Вздор. Говорить сквозь -бы - цідити (сов. процідити) крізь зуби. [Стрепенувся і крізь зуби процідив (Кониськ.)]. Щёлкать, щёлкнуть -бами - клацати, клацнути зубами. [Вовк як клацне зубами (Рудч.). Зубами клацав, мов-би пес (Котл.)]. Скрежетать -ми - зубами скрегота[і ]ти, скрипіти, скрипотіти. Стучать -бами (от дрожи) - зубами цокотіти, зубами дзвонити. [Дрижить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче (Греб.)]. Зуб на зуб не попадает у кого - зуб(а) з зубом не зведе хто, зуби цокочуть у кого, зубами цокоче хто. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка)]. Око за око, зуб за зуб - око за око, зуб за зуб. Сжать -бы - зціпити зуби. [А вона тільки зуби зціпила (М. В.)]. Разжать -бы - розняти, розціпити зуби. Хватить -ми - гризнути кого. [А як гризне його собака (Звин.)]. Крошить -ми - трощити що. Заговаривать -бы кому - замовляти зуби кому. [Зубів ви не замовляйте (Мирн.)]. В -бах навязнуть у кого (надоесть) - в зубах нав'язнути кому. В -бах завязнуть - в зуби зав'язнути, у зубах застря(г)нути. [Взяла та в зуби і зав'язла (лушпина) (Звин.)]. С густыми -ми - густозубий. С редкими -ми - рідкозубий. С гнилыми -ми - гнилозубий. С волчьим -бом - вовкозубий. Без одного или неск. -бов - несповназубий, щербатий. [Мене в москалі не візьмуть, бо я несповназубий (Звин.). Щербатий рот]. Вооружённый до -бов - озброєний (геть, аж) до зубів;

2) (часть снаряда) зуб, зубок (-бка); мн. зубья - зуб'я (-б'я, ср. р.), зубки; см. Зубец 1;

3) (злоба) храп (-пу). Иметь на (против) кого зуб - мати храп на кого.

* * *

1) зуб

2) техн. зуб

и Назубрять назубрить

1) (делать зубья) назублювати, назубити, (о мног.) поназублювати, позубити що. [Назублювати пилку (Сл. Гр.) Ой, десь мене бог не простив, що я у наділю серпи позубив (Пісня)];

2) (делать зазубрины) визублювати, визубити, вищербляти и вищерблювати, вищербити, (о мног.) повизублювати, повищербляти, повищерблювати що;

3) (насекать дорожки желобки) жолобити, пожолобити що;

4) -рить кому что - втовкмачити, натуркати у вуха кому що. Назубренный -

1) назублений, поназублюваний, позублений. [Борона нова, ще не назублена (Борзенщ.)];

2) визублений, вищерблений, повизублюваний, повищерблюваний;

3) пожолоблений. -ться -

1) назублюватися, назубитися, поназублюватися; бути назублюваним, назубленим, поназублюваним и т. п.;

2) -риться (чего) - натовктися, натрубитися, (рус.) назубритися (чого).

* * *

несов.; сов. - назубр`ить

прозубрить

1) (пилу) назублювати, назубити (пилу);

2) (урок) товкти, витовкти. См. Зубрить. Прозубренный - назублений; витовчений.

* * *

1) ( вызубривать) визу́брювати, ви́зубрити, визу́джувати, ви́зудити, несов. товкти́

2) (несов.: зубрить в течение определённого вримени) зубри́ти [ці́лий день], товкти́ [ці́лий день]

1) (зубья) зуб'я (-б'я, ср. р., соб.), зубки (-ків), зубці (-ців);

2) (зазубрины) визубні, зазубні (-нів), зазуби (-бів), щербини (-бин).

пиловий. -вые зубья - пилові зубці.