-
1 зрубувати
= зрубатиto cut down, to fell, to hew -
2 зрубувати
-
3 валити
I1) (повалити, звалити) to throw down; ( перекидати) to overturn; ( зрубувати) to topple, to upset, to cause to fallвалити кого-небудь з ніг — to knock smb. down
2) (безладно, на купу) to heap up, to pile upIIвалити провину (вину) на когось — to lay (to put, to lump) the blame on smb
1) ( про натовп) to flock, to throng -
4 зрубати
док. див. зрубувати -
5 стинати
I = стяти( зрубувати) to cut down, to fell, to hewII = стятистинати голову — to behead, to decapitate
( стискувати) to squeeze
См. также в других словарях:
зрубувати — бую, буєш, Пт. Зрубувати, вирізувати дерева … Словник лемківскої говірки
зрубувати — ую, уєш, недок., зруба/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Рубаючи, відокремлювати що небудь від основи. || Рубаючи, знищувати; вирубувати. 2) Видаляти з поверхні що небудь, ударяючи чимось гострим … Український тлумачний словник
зрубувати — зрубати (рубаючи, відокремлювати що н. від основи), стинати, стяти, зітнути; рубати, валити, звалювати, звалити (про дерева, ліс) Пор. рубати I, 1) … Словник синонімів української мови
зрубувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
валити — I валю/, ва/лиш, недок. 1) перех. Примушувати падати, силою перекидати. || Убивати. || Зрізувати, зрубувати (дерево, ліс). || Руйнувати, розламувати. || перен. Позбавляти можливості триматися на ногах, змушувати лягати (про втому, хворобу, сон і… … Український тлумачний словник
вирубувати — ую, уєш і вируба/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/рубати, аю, аєш, док., перех. 1) Рубаючи, звалювати з кореня все на якій небудь ділянці (кущі, дерева і т. ін.). || Зрубувати, обравши серед інших за якими небудь ознаками. 2) Рубаючи, виймати,… … Український тлумачний словник
висапувати — ую, уєш, недок., ви/сапати, аю, аєш, док., перех. Зрубувати в землі, дістаючи коріння сапою (зазвичай про бур ян). || Очищати від бур яну грядку, город, поле і т. ін. за допомогою сапи … Український тлумачний словник
звалювати — юю, юєш, недок., звали/ти, звалю/, зва/лиш, док., перех. 1) Ударивши, штовхнувши, зачепивши і т. ін., змушувати падати, перекидати кого , що небудь. || Убивати або підстрелювати. || Зрубувати, скошувати. || Руйнувати, розламувати. || перен., розм … Український тлумачний словник
зносити — I зн осити зно/шу, зно/сиш, недок., знести/, су/, се/ш; мин. ч. зніс, знесла/, знесло/; док., перех. 1) Приносити з різних місць в одне, збирати докупи. 2) Несучи, спускати, доставляти зверху вниз. 3) Зрушувати, зривати з місця, переміщати,… … Український тлумачний словник
зрізувати — ую, уєш і зріза/ти, а/ю, а/єш, недок., зрі/зати, зрі/жу, зрі/жеш, док., перех. 1) Ріжучи, відокремлювати що небудь від чогось (перев. верхню частину). || Спилювати, зрубувати. || Знищувати, змітаючи з поверхні землі (горб, гірку і т. ін.). ||… … Український тлумачний словник
зрубати — див. зрубувати … Український тлумачний словник
