-
1 зоренька
Зоречка1) см. Заря;2) (ласкат. обращение) (букв. «звёздочка») ясочка, ясонька.* * *ласк.зі́ронька, зірочка -
2 зоренька
-
3 зоренька
народно-поэт. -
4 зоренька
-и θ.αυγούλα, αυγίτσα. -
5 зоренька
ж фольк. ласк. к заря 1 саҳаргоҳон, сабоҳ, сапедадам -
6 заря
Зорька, Зоренька, Зорюшка зоря, світова зоря. -ря утренняя - зоря світова, вранішня, заграва вранішня, (вечерняя) зоря вечірня, вечерова, заграва вечірня. [Досвітній огонь запали, коли ще зоря не заграла (Л. Укр.). Рожевих зор він більше не побачить (Грінч.). А молода не здрімалася, світової зорі дожидалася (Пісня). Вечірня зоря ще не погасне, а світова вже й занімається (Квітка). Вечірня заграва згасла і настала ніч (Країна Сліпих)]. На -ре - на світанку, удосвіта, на зорі. [Удосвіта встав я, ще темно надворі (Куліш). Прокинувся на зорі (Квітка)]. На -ре чего-л. - на світанку чого. [Яке-ж письменство було у нас тоді, на світанку нашого народнього життя (Єфр.)]. -ря занимается, занялась - світає, зоряє, зоряється, на світ благословляється, зазоріло, на світ благословилось. [Вже й зоряється, вже сонце, день (М. Вовч.). Лишень зазоріло - я встав та й пішов (Кам. п.)]. Занимается -ря чего - світає, зоряє на що. [Почало було світати на волю]. Ни свет, ни -ря - ще й на світ не зазоріло; ще й на світ не благословилось; (насмешл.) ще й чорти навкулачки не билися. Бывающий до -ри - дозірній, передзорній. [Я вмивала своє личко ранньою дозірньою росою (Н.-Лев.). В час передзорній (Дн. Чайка)].* * *1) зоря́; поэз. зірни́ця; ( рассвет) світа́нок, -нку, світа́ння, світ, -увече́рняя \заря ря — вечі́рня загра́ва (зоря́)
\заря ря́-заряни́ца — фольк. зоря́-зоряни́ця, род. п. зорі́-зоряни́ці, зоря́-зірни́ця
2) (перен.: зарождение чего-л.) світа́нок, світа́ння, зоря́на \заря ре́ жи́зни (де́ятельности) — на світа́нку (на світа́нні, на зорі́) життя́ (дія́льності)
3) ( сигнал) воен. зоря́бить (игра́ть) \заря рю́ — гра́ти (би́ти) зорю́
-
7 звёздочка
зірочка, зіронька, зірничка, зірниченька, зоренька, зориночка, (ласкат.) ясочка, ясонька. [Оченьки, як ясоньки (Пісня)]. Картуз со -кой - картуз із зірочкою (П. Мирн.). Погоны со -ками - наплічники з зірочками.* * *1) уменьш.-ласк. зі́рочка, зі́ронька, зори́нка; (о глазах ласк.) я́сочка, я́сонька2) техн., полигр. зі́рочка
См. также в других словарях:
зоренька — см. заря Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. зоренька сущ., кол во синонимов: 3 • … Словарь синонимов
ЗОРЕНЬКА — ЗОРЕНЬКА, зореньки, жен. (нар. поэт.). уменьш. ласк. к заря. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
зоренька — см. заря. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Зоренька — Хореографический ансамбль «Зоренька» (Пенза) неоднократный Лауреат Международных и Всероссийских конкурсов фестивалей народного творчества.[1][2] Содержание 1 История 2 Призы и награды … Википедия
зоренька — зорька (зоренька) (иноск. ласк.) девушка, милая (сравненная с зарей) Ср. Вот идет он, поет Где ты, зорька моя? Вот он руку берет, Вот целует меня. Кольцов. Я любила его . Ср. Что затуманилась зоренька ясная, Пала на землю росой, Что пригорюнилась … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
зоренька — и; мн. род. нек, дат. нькам; ж. Нар. поэт. Ласк. к Заря (1 зн.). * Что затуманилась, зоренька ясная (Песня) … Энциклопедический словарь
ЗОРЕНЬКА, ЗОРЬКА — см. заря. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Зоренька — ж. нар. поэт. ласк. к сущ. заря I 1. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
зоренька — зоренька, зореньки, зореньки, зоренек, зореньке, зоренькам, зореньку, зореньки, зоренькой, зоренькою, зореньками, зореньке, зореньках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
зоренька — з оренька, и, род. п. мн. ч. нек … Русский орфографический словарь
зоренька — (1 ж); мн. зо/реньки, Р. зо/ренек … Орфографический словарь русского языка
