-
1 знеславлювати
= знеславитиto dishonour, to disgrace, to defame, to decry, to discredit -
2 знеславлювати
ославля́ть, осла́вить, бессла́вить, обессла́вить; поро́чить, опоро́чить; ( сильнее) позо́рить, опозо́рить -
3 знеславити
док. див. знеславлювати -
4 топтати
2) (ганьбити, знеславлювати) to trample (on)3) ( запліднювати самку - про птахів) to cover, to tread
См. также в других словарях:
знеславлювати — юю, юєш, недок., знесла/вити, влю, виш; мн. знесла/влять; док., перех. 1) Розпускати плітки про кого , що небудь, позбавляти доброго імені; ганьбити, ославляти. 2) Принижувати, безчестити кого , що небудь негідними, ганебними вчинками. || тільки… … Український тлумачний словник
знеславлювати — знеславити 1) (позбавляти доброго імені), ганьбити, ославляти, ославити 2) (принижувати, безчестити когось ганебними вчинками), ганьбити, неславити, паплюжити … Словник синонімів української мови
знеславлювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
знеславлювати — люю, люєш, Пр. Позбавляти доброго імені, розпускати плітки про кого небудь; ганьбити, збезчестити … Словник лемківскої говірки
знеславити — див. знеславлювати … Український тлумачний словник
знеславлюватися — ююся, юєшся, недок., знесла/витися, влюся, вишся; мн. знесла/вляться; док. 1) Втрачати добре ім я; ганьбити, ославляти себе. 2) тільки недок. Пас. до знеславлювати … Український тлумачний словник
обезславлювати — юю, юєш, недок., обезсла/вити, влю, виш; мн. обезсла/влять; док., перех. Те саме, що знеславлювати … Український тлумачний словник
порочити — чу, чиш, недок., перех. 1) Розпускати плітки про кого небудь, позбавляти когось доброго імені; ганьбити, знеславлювати. || Паплюжити що небудь гідне поваги. || Принижувати, безчестити кого , що небудь ганебними вчинками. || рідко. Бути вадою,… … Український тлумачний словник
слава — и, ж. 1) Широка популярність як свідчення загального схвалення, визнання чиїхось заслуг, таланту, доблесті і т. ін. || кого. Відомість кого небудь у певній сфері. || Доблесні діла, героїчні подвиги. || чого, чия. Той, ким пишаються, хто своїми… … Український тлумачний словник
топтати — топчу/, то/пчеш, недок., перех. 1) М яти, приминати ногами під час ходіння, бігання. || розм. Ходити, йти по чому небудь. || розм. Ідучи, уторовувати стежку, шлях. 2) Навмисно давити, м яти, бити ногами. || Знищувати, придавлюючи, приминаючи… … Український тлумачний словник
хулити — лю/, ли/ш, недок., перех. і без додатка, книжн. Ганьбити, знеславлювати, осуджувати кого , що небудь … Український тлумачний словник
