знеславити

См. также в других словарях:

• знеславити — див. знеславлювати …   Український тлумачний словник

• знеславити — див. знеславлювати …   Словник синонімів української мови

• знеславити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• знеславити — славлю, виш, Пр. Див. знеславлювати …   Словник лемківскої говірки

• знеславлювати — знеславити 1) (позбавляти доброго імені), ганьбити, ославляти, ославити 2) (принижувати, безчестити когось ганебними вчинками), ганьбити, неславити, паплюжити …   Словник синонімів української мови

• зганьбити — і рідко ізганьби/ти, блю/, би/ш; мн. зганьбля/ть і рідко ізганьбля/ть; док., перех. Покрити ганьбою, знеславити, збезчестити кого , що небудь …   Український тлумачний словник

• зганьбитися — блю/ся, би/шся; мн. зганьбля/ться; док. Покрити ганьбою, знеславити себе …   Український тлумачний словник

• знеславлений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до знеславити. 2) у знач. прикм.Позбавлений доброго імені; зганьблений, ославлений …   Український тлумачний словник

• знеславлення — я, с. Дія за знач. знеславити і стан за знач. знеславитися …   Український тлумачний словник

• інсинуація — ї, ж., книжн. Злісна вигадка, щоб дискредитувати, знеславити кого небудь; наклеп …   Український тлумачний словник

• наклеп — I н аклеп у, ч. Брехня, поширювана з метою знеславити, зганьбити, заплямувати кого , що небудь; поширення неправдивих відомостей. Зводити наклеп. II накл еп у, ч.: •• Накле/п мета/лів і спла/вів зміна структури і властивостей металів (сплавів),… …   Український тлумачний словник