-
1 знаменник
ч мат.спільний (найменший) знаменник — common ( lowest) denominator
-
2 знаменник
мат.знамена́тель -
3 знаменник
znamennykч.mianownik грам. -
4 знаменник
მნიშვნელი -
5 діяльність
ДІЯЛЬНІСТЬ - форма активності, що характеризує здатність людини чи пов'язаних з нею систем бути причиною змін у бутті. Ці зміни можуть стосуватися речового та енергетичного статусу об'єктів або їх інформаційного потенціалу. Д. притаманні - трансформація зовнішнього у внутрішнє, єдність опредметнення та розпредметнення певних смислів, що задають параметри її здійснення. Для людської Д. характерний вибір можливостей та відповідно - прийняття рішень. Д. здійснює перманентну трансформацію суб'єктивного в об'єктивне та навпаки. Ця трансформація виявляє особливості людського духу, який, зрештою, і створює потенціал Д. Духовний потенціал Д., її смислонаповнення реалізується у певних нормах, цінностях та цілях. У тих випадках, коли Д. набуває героїчного пафосу й сягає рівня самопожертви (в ім'я людських цілей чи релігійних абсолютів), виникають т. зв. "безконечні цілі" (Гегель), або вічні ідеали, внаслідок чого цілепокладання перетворюється в маніфестацію духу, в смислозатвердження людини. Д., яка виходить за межі власної імітації чи спонтанної активності, тобто орієнтована на результат, характеризується цілепокладанням та цілереалізацією. Д., яка охоплює і цілепокладання, і самоімітацію (як у деяких ситуаціях гри) та широку сферу смислотворчості, зветься життєдіяльністю. Її різновидами є праця, гра, самодіяльність за мірками свободи. Загальний знаменник цих різновидів становить творчість. Усвідомлення особливостей Д. може, з методологічного боку, виступати як особливий діяльнісний підхід, що долає колізію об'єктивного та суб'єктивного, ідеального та матеріального, характеризується цільовими програмами функціювання. Вчення про Д. як актуалізацію можливого було закладено Аристотелем. В систематичній формі концепція Д. представлена в нім. класичній філософії, зокрема в працях Фіхте та Гегеля, котрі розглядали Д. як єдність теорії та практики. її подальша розробка пов'язана з працями Маркса та марксистських шкіл, які акцентували значення суспільної Д. та визначальну роль праці.С. Кримський
См. также в других словарях:
знаменник — сущ., кол во синонимов: 2 • клеймо (18) • печать (57) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
знаменник — а, ч., мат. Число дробу, яке показує, на скільки частин поділене ціле … Український тлумачний словник
знаменник — Церковний інструмент, яким роблять печать на просфорі; дорник; печатка … Словник церковно-обрядової термінології
знаменник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
знаменник — ошуканець, спокусник … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ЗНАМЕНАТЬ — церк. знаменовать что, означать знаком, налагать знак, метить, помечать, обозначать; подавать знак, маячить; означать что собою, изображать, представлять, выражать, заключать в себе значение, смысл; предвещать. Каждый сверток знаменован ярлыком.… … Толковый словарь Даля
клеймо — См … Словарь синонимов
печать — См. знак, качество книга за семью печатями... См … Словарь синонимов
дробовий — а/, е/. 1) Признач. для стрільби дробом (у 1 знач.). Дробова рушниця. 2) мат. Який складається з дробу чи містить дріб (у 3 знач.). •• Дробове/ число/ дріб, у якому числівник дробу (ціле число) не ділиться без остачі на знаменник (теж ціле число) … Український тлумачний словник
нескоротний — а, е, мат. Який не піддається скороченню. •• Нескоро/тний дріб дріб, чисельник і знаменник якого – взаємно прості числа … Український тлумачний словник
правильний — I прав ильний а, е, спец. 1) Прикм. до правило. 2) Признач. для правлення (див. правлення IV). 3) у знач. ім. прави/льний, ного, ч. Солдат артилерист у гарматній обслузі, який спрямовує ствол гармати за допомогою прави/ла (у 5 знач.). II … Український тлумачний словник