-
1 interlock
v1) з'єднувати, змикати, зчіплювати2) з'єднуватися; змикатися, зчіплюватися3) тех. блокувати* * *v1) з'єднувати, змикати, стуляти, зчіплювати; з'єднуватися, змикатися, зчіплюватися2) тex. блокувати -
2 lock
1. n1) замок; засув; защіпка; клямка2) затвор (у зброї)3) шлюз; гребля; гатка4) затор (у вуличному русі)5) тех. стопор, загвіздок6) (L.) венерологічна лікарня7) розм. переховувач краденого8) локон, кучер9) pl поет. волосся11) оберемок (сіна, соломи)lock mechanism — тех. стопорний механізм
lock washer — тех. пружиниста шайба
lock, stock and barrel — усе разом узяте
under lock and key — під замком, надійно замкнений
2. v1) замикати (ся) на замок3) зберігати (у пам'яті)4) з'єднувати, сплітати, зчіпляти5) амер. зчепитися (у суперечці)6) гальмувати7) військ. змикатися8) тех. блокувати; включати9) шлюзуватиlock out — замкнути двері і не впускати (когось); оголошувати локаут; тех. роздирати
lock up — замикати; замикати усі двері (в будинку тощо); посадити у в'язницю; помістити у будинок для божевільних; вкласти капітал у папери, що важко реалізуються; військ. зімкнути (ряди); утаювати (факти)
to lock the stable door after the horse has been stolen — вести коня кувати, коли кузня згоріла; схаменутися надто пізно
* * *I n1) локон; pl; пoeт. волосся2) пучок волосся; жмут (вовни, вати)II n1) замок; запор; засув; замок, затвор ( у зброї)2) шлюз; гребля; перемичка3) захват "на ключ" ( прийом у боротьбі); мертва хватка; лещата4) затор ( у вуличному русі)5) тex. стопор; чекаlock washer — пружна шайба; = airlock
6) cл. переховувач краденого7) aмep.; cл. цілковита впевненістьIII v1) замикати на замок; защіпатися; замикатися2) стискати, стискувати ( в обіймах); зберігати (у пам'яті, у серці); пoлiгp. закріплювати набір3) з'єднувати, сплітати; змикати, зчіплювати; зчепитися в сутичці; aмep. зчепитися ( у суперечці)5) оточувати з усіх боків; застрягти; загрузнути6) гальмувати7) вiйcьк. змикати; змикатися8) тex. блокувати, зчіплювати9) шлюзувати -
3 lock
I n1) локон; pl; пoeт. волосся2) пучок волосся; жмут (вовни, вати)II n1) замок; запор; засув; замок, затвор ( у зброї)2) шлюз; гребля; перемичка3) захват "на ключ" ( прийом у боротьбі); мертва хватка; лещата4) затор ( у вуличному русі)5) тex. стопор; чекаlock washer — пружна шайба; = airlock
6) cл. переховувач краденого7) aмep.; cл. цілковита впевненістьIII v1) замикати на замок; защіпатися; замикатися2) стискати, стискувати ( в обіймах); зберігати (у пам'яті, у серці); пoлiгp. закріплювати набір3) з'єднувати, сплітати; змикати, зчіплювати; зчепитися в сутичці; aмep. зчепитися ( у суперечці)5) оточувати з усіх боків; застрягти; загрузнути6) гальмувати7) вiйcьк. змикати; змикатися8) тex. блокувати, зчіплювати9) шлюзувати -
4 close up
phr v1) запечатати ( лист)2) затягуватися, закриватися ( про рану)3) закривати щільно; затикати4) замикати, закривати, запечатувати -
5 serry
-
6 close up
phr v1) запечатати ( лист)2) затягуватися, закриватися ( про рану)3) закривати щільно; затикати4) замикати, закривати, запечатувати -
7 interlock
v1) з'єднувати, змикати, стуляти, зчіплювати; з'єднуватися, змикатися, зчіплюватися2) тex. блокувати -
8 serry
См. также в других словарях:
змикати — а/ю, а/єш, недок., зімкну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Наближаючи впритул одне до одного, з єднувати (перев. краї, кінці чого небудь). || перен. Створювати зв язок між ким , чим небудь. Змикати лави. 2) Закривати, стуляти (губи, повіки),… … Український тлумачний словник
змикати — змикати: улепетывать, убѣгать [ІФ,1890] втікати [I] … Толковый украинский словарь
змикати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зімкнути — див. змикати … Український тлумачний словник
змикання — я, с. Дія за знач. змикати і змикатися … Український тлумачний словник
змикаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до змикати … Український тлумачний словник
стикати — а/ю, а/єш, недок., зіткну/ти і рідко стикну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Штовхаючи кого , що небудь назустріч одне одному, змушувати ударятися. || перен. Призводити до протиріччя, викликати сутички. 2) перен. Змушувати вступити в які небудь… … Український тлумачний словник
стуляти — я/ю, я/єш і сту/лювати, юю, юєш, недок., стули/ти, стулю/, сту/лиш, док., перех. 1) Наближаючи впритул одне до одного, щільно з єднувати (предмети або краї предметів). || З єднувати докупи частини чого небудь. || розм. Складати що небудь розкрите … Український тлумачний словник
заплющувати — заплющити (закривати повіками очі), сплющувати, сплющити, приплющувати, приплющити, плющити, змикати, зімкнути, склепляти, склепити Пор. мружити, стуляти I … Словник синонімів української мови
з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі … Словник синонімів української мови
стуляти — I = стулити (зводити що н. упритул), стулювати, змикати, зімкнути; підтягати, підтягувати, підтягти, підтягнути, підбирати, підібрати, піді[о]бгати (губи); склепляти, склепити (уста, очі, повіки тощо) Пор. заплющувати II ▶ див. закривати 2), з… … Словник синонімів української мови
