-
1 Пятиалтынник
и -нный золотий (-того), злотий, злот (-та), копишник (Богод. п.). [По карбованцеві кожде, ще й по золотому (Рудан.). Злот і шість грошей (18 коп.) (Житом. п.)]. Половина -нного - півзолотий (-того), півзлотий (-того). -
2 вербовать
завербовать вербувати, звербувати, затягати, затягувати. [Ой як-же нас вербували, злоті гори дарували, а як-же нас звербували, то в кайдани закували. Затягають жіноцтво до проституції. Брут і Кассій затягують на нас затяжців (Куліш)].* * *вербува́ти -
3 копейка
копійка (мн. -ки, -йок, с числит. копійки, -пійок), (собир.) гріш (-оша), копійчина. [Був хитренький… зумів збити собі копійчину (Васильч.)]. Монета в пол -ки - шаг (-га), шажок (-жка), півкопійка; в одну -ку - копій (-пія), два шаги, копійка; в две -ки - сьомак, дві копійки; в три -ки - гривня, три копійки; в десять -ек - двадцятка, двадцять шагів, (диал.) лев; в 15 -ек - злотий (-того), злот (-та), копишник; в 20 -ек - семигривник, семигривеник, сороківець (-вця); в 50 -ек - копа, коповик, коповичок, півкарбованця; в 75 -ек - трояк, пятизлотник. Он без -ки - у нього ані копія (ні шеляга). До последней -ки - до останнього шеляга, до останньої копійчини. Я за -кой не гонюсь - я на копійку не ласий. Зашибить -ку - збити копійчину, гріш. Перебиваться с -ки на -ку - злидарювати, вбиратися з дранки та в перепиранку. -ка рубль бережёт - гріш копи стереже; осьмак копи стереже. Добыл не платя ни -ки - без копійчини здобув. Ему жизнь -ка - йому життя - ламаний шаг. Жизнь -ка, судьба индейка - доля щербата, а життя мотузяне. Трудовая -ка - мозолений (мозольований) гріш.* * *копійка; копійчи́набез копе́йки [де́нег] — без копі́йки [гро́шей], без гроша́
-
4 пятиалтынный
в знач. сущ.золоти́й, -о́го, злот, зло́тий, -ого -
5 пятнадцатикопеечный
п'ятнадцятикопійчаний, за п'ятнацять когойок, за злот, за злотий.* * *п'ятнадцятикопі́єчний -
6 пятнадцать
п'ятнадцять (-тьох), (редко) трип'ять. [П'ятнадцять карбованців. Поки трип'ять (тижнів по Різдві) не мине, то не буде тепла (Номис)]. Дайте ему рублей -дцать - дайте йому карбованців з п'ятнадцять. -дцать душ, штук (соб.) - п'ятнадцятеро. [П'ятнадцятеро чоловіка. Не багато ззів - п'ятнадцятеро хліба (Грінч. II)]. -дцать копеек - п'ятнадцять когойок, злотий (-того), злот (-та), (устар.) півкіпник; см. Пятнадцатикопеечник.* * *п'ятна́дцять, -ти и -тьо́х; (собир.) п'ятна́дцятеро, -тьо́х -
7 Пятнадцатикопеечник
золотий (-того), злотий (-того), злот (-та), (устар.) півкіпник (-ка), копишник.
См. также в других словарях:
ЗЛОТ — См. ЗЛОТЫЙ. Злотый, польск. zloty. Серебряная монета в Польше, Венгрия, Кракове, Богемии, Галиции и Лодомирии. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон А.Д., 1865. ЗЛОТ польская… … Словарь иностранных слов русского языка
злот — іменник чоловічого роду іст … Орфографічний словник української мови
ЗЛОТ — пятнадцать (злотых, тугриков, рублей, гривен, евро). Я за злот советских денег мог пять канистр бензина купить, а теперешний злот нищие не принимают. В сортире на Дерибасовской уже полтинниками подтираются, газета тыщу карбованцев стоит … Большой полутолковый словарь одесского языка
Злот — Украинское народное название монеты достоинством в 15 копеек, после реформы в России 40 х годов 19 в … Словарь нумизмата
злот — монетная единица в Польше, равна по паритету 37,5 коп … Справочный коммерческий словарь
злот — а, ч., заст. Те саме, що злотий II 2) … Український тлумачний словник
ЗЛОТУША ЗЛОТ — См. Золотой … Биографический словарь
Zlot — Злот Zlot … Deutsch Wikipedia
Варшавский монетный двор — был основан королем Станиславом Понятовским и чеканил монету до конца существования Польского королевства, а затем и во время великого герцогства Варшавского. Присоединение Польши к России в 1815 году не остановило чеканку монеты на этом дворе. С … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Злочевский, Александр Петрович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Злочевский. Александр Петрович Злочевский … Википедия
Zlot — Злот Administration Pays Serbie … Wikipédia en Français
