Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

зло

  • 1 зло

    ЗЛО - категорія, що охоплює усе ціннісно-негативне (в практичному відношенні), протилежне щодо блага і добра. У площині протистояння благу як такому З. - це те, що підриває продуктивні потенції буття, заважає реалізації його призначення, зокрема, руйнує умови й засоби виживання, фізичного і духовного розвитку людини. У широкому спектрі З. особливе місце посідає моральне З. (як "антидобро"); моральну якість останньому надає опосередкованість власним волевиявленням суб'єкта. Звідси - зв'язок морального З. з проблемою свободи волі. Серед різновидів морального З. виокремлюються дві первинні форми - ворожість і розбещеність. Перша пов'язана з агресивністю і жорстокістю щодо навколишнього буття, друга - з самопідпорядкуванням суб'єкта впливові обставин і сліпих нахилів. В обох випадках визначальною для морального З. залишається санкція волі. В античному світі З. найчастіше асоціювалося з порушенням космічного порядку, в середньовічній християнській Європі - з відпадінням від Бога і "сатанинською гординею", в секуляризованому суспільстві Нового часу - з індивідуальним і груповим егоїзмом. За усіх цих культурних формацій основною парадигмою З. виявляється "своєцентризм" - прагнення утвердити власне часткове існування за рахунок інших і на шкоду іншим. Показовий для XX ст. образ З. як тоталітарного тиску на особистість проблематизує даний пояснювальний принцип, хоч однозначно й не заперечує його. В річищі власне моральної онтології стрижневим для європейської культурної традиції є тлумачення З. як негації або відсутності (нестачі) добра, згідно з яким воно не має власної позитивної субстанції (платонізм, ортодоксальна юдейська і християнська думка, просвітницький раціоналізм). За такого розуміння, З., на відміну від добра, не може бути самодостатнім, а найбільш адекватними засобами боротьби з ним виявляються виховання і просвіта. Поряд із цим, в лоні зороастризму, маніхейства, гностичних вчень, народних єресей Середньовіччя, кабалістики тощо формувалось альтернативне, субстанціалістське бачення З. як самостійної сутності. Під таким кутом зору З. набуває рис самоцілі, бажаної заради себе самої, а перемога над ним уявляється можливою лише шляхом знищення його субстанційного осердя. Відродження цих поглядів у XIX - XX ст. втілилося, з одного боку, в естетизації і сакралізації З. (аж до сучасних сатанистських культів), з другого - в поширенні стратегії винищення "злих сил" на шляху до того, що вважається Добром. Подолання субстанціалізації З. - одна з істотних проблем сучасної культури, у зв'язку з чим актуалізується опозиція між т. зв. "радикальним" (самосвідомим і самоцільним) і "банальним" З. (Арендтп), пов'язаним, головним чином, з ницими сторонами людської вдачі та вадами соціального устрою. Іншою характерною тенденцією сучасної трансформації моральної свідомості є неухильне поширення сумніву стосовно діалектичного виправдання З. як нібито доконечного засобу досягнення добрих цілей. Адже за сучасних можливостей людської діяльності ця доконечність З. породжує загрозу прокладання шляху до вселенської руїни.
    В. Малахов

    Філософський енциклопедичний словник > зло

  • 2 зло

    I с
    evil; wrong, harm, mischief

    на зло — to spite, in one's despite

    II пр.

    Українсько-англійський словник > зло

  • 3 зло

    I сущ.
    зло; (всё плохое диал.) ху́до
    II

    Українсько-російський словник > зло

  • 4 зло

    şer, kemlik, fenalıq, yaramaylıq; робити зло – kemlik etmek

    Українсько-турецький словник > зло

  • 5 зло

    evil, ill, vice

    Українсько-англійський юридичний словник > зло

  • 6 зло

    mal

    Українська-французький словник > зло

  • 7 зло

    zło
    с.

    Українсько-польський словник > зло

  • 8 зло

    ბოროტება

    Українсько-грузинський словник > зло

  • 9 злої

    заядлы
    злосны

    Українсько-білоруський словник > злої

  • 10 менше зло

    Українсько-англійський юридичний словник > менше зло

  • 11 соціальне зло

    Українсько-англійський юридичний словник > соціальне зло

  • 12 творити зло

    Українсько-англійський юридичний словник > творити зло

  • 13 злостиво

    зло́бно, зло

    Українсько-російський словник > злостиво

  • 14 злоба

    зло́ба; ( состояние) озлобле́ние, ожесточе́ние

    Українсько-російський словник > злоба

  • 15 злобливий

    зло́бный; ( неприязненный) недоброжела́тельный; зложела́тельный

    Українсько-російський словник > злобливий

  • 16 злобливо

    зло́бно

    Українсько-російський словник > злобливо

  • 17 злобний

    зло́бный

    Українсько-російський словник > злобний

  • 18 злобно

    зло́бно

    Українсько-російський словник > злобно

  • 19 злосливий

    зло́бный, злой

    Українсько-російський словник > злосливий

  • 20 злостивий

    зло́бный, злой

    Українсько-російський словник > злостивий

Страницы

См. также в других словарях:

  • Зло — Мистерия чувств * Воспоминание * Желание * Мечта * Наслаждение * Одиночество * Ожидание * Падение * Память * Победа * Поражение * Слава * Совесть * Страсть * Суеверие * Уважение * …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • ЗЛО — • ДОБРО И ЗЛО – категории этики. Добро – это осн. моральная ценность, нравственная ценность сама по себе. Добро не является «добром по отношению к чему нибудь» (ошибка эвдемонизма); оно не есть «высшее благо», нечто сравнительное, а простая… …   Философская энциклопедия

  • Зло —  Зло  ♦ Mal    Мы не склонны дать Богу так дешево от нас отделаться. Зло – не просто отсутствие добра (Бог может терпеть его лишь по необходимости, с целью сотворения чего то другого, кроме себя), но его противоположность. Так, страдание есть зло …   Философский словарь Спонвиля

  • зло — I. Зло1 (1) 1. Беда, несчастье: Нъ се зло княже ми не пособіе: наниче ся годины обратиша. Се у Римъ кричатъ подъ саблями Половецкыми, а Володимиръ подъ ранами. Туга и тоска сыну Глѣбову! 27 28. Тако же и въ молитвахъ вьсегда молитася о насъ, да… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • ЗЛО — ср. худое, лихое, худо, лихо; ·противоп. добро. Духовное начало двояко: умственное и нравственное; первое относится к истине, а противоположно ко лжи; второе к добру (благу) и к худу, ко злу. Всякое зло противно божескому порядку. В отвлеченном… …   Толковый словарь Даля

  • зло — сущ., с., употр. часто Морфология: (нет) чего? зла, чему? злу, (вижу) что? зло, чем? злом, о чём? о зле; мн. (нет) чего? зол 1. Злом называют всё плохое, опасное, вредное, жестокое. Доброта предполагает терпение, а сентиментальность требует,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ЗЛО — 1. ЗЛО1, зла, мн. только род. зол, ср. 1. только ед. Дурное, греховное, вредное; ант. добро. ❖ На зло см. назло. Причинить зло. Сделать зло. Большое зло. Платить злом за добро. «Полковые командиры смотрели на меня, как на необходимое зло.» Пушкин …   Толковый словарь Ушакова

  • ЗЛО — 1. ЗЛО1, зла, мн. только род. зол, ср. 1. только ед. Дурное, греховное, вредное; ант. добро. ❖ На зло см. назло. Причинить зло. Сделать зло. Большое зло. Платить злом за добро. «Полковые командиры смотрели на меня, как на необходимое зло.» Пушкин …   Толковый словарь Ушакова

  • зло — 1. ЗЛО1, зла, мн. только род. зол, ср. 1. только ед. Дурное, греховное, вредное; ант. добро. ❖ На зло см. назло. Причинить зло. Сделать зло. Большое зло. Платить злом за добро. «Полковые командиры смотрели на меня, как на необходимое зло.» Пушкин …   Толковый словарь Ушакова

  • ЗЛО — 1. ЗЛО1, зла, мн. только род. зол, ср. 1. только ед. Дурное, греховное, вредное; ант. добро. ❖ На зло см. назло. Причинить зло. Сделать зло. Большое зло. Платить злом за добро. «Полковые командиры смотрели на меня, как на необходимое зло.» Пушкин …   Толковый словарь Ушакова

  • ЗЛО — 1. ЗЛО1, зла, мн. только род. зол, ср. 1. только ед. Дурное, греховное, вредное; ант. добро. ❖ На зло см. назло. Причинить зло. Сделать зло. Большое зло. Платить злом за добро. «Полковые командиры смотрели на меня, как на необходимое зло.» Пушкин …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»