злиденний

См. также в других словарях:

• злиденний — а, е. 1) Який живе бідно, у злиднях і нужді; бідний. || Який свідчить про злидні, бідність; убогий. 2) перен. Дуже малий, незначний (кількістю, розміром і т. ін.). 3) перен., зневажл. Не вартий нічого; нікчемний, жалюгідний. 4) діал. Поганий …   Український тлумачний словник

• злиденний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• бідний — 1) (який живе в нестатках), не(за)можний, нестатечний, нещасний, бідолашний, у[в]богий, злиденний, нужденний, голий 2) (який відзначається бідністю, властивий біднякам), недорогий, непишний, у[в]богий, злиденний, мізерний, нужденний, жалюгідний,… …   Словник синонімів української мови

• жалюгідний — I 1) (непривабливий, непоказний на вигляд), злиденний, нужденний, у[в]богий, миршавий, мізерний 2) (який не викликає до себе поваги, гідний осуду), нікчемний, мерзенний, злиденний, у[в]богий II ▶ див. бідний 2), бідний 3) …   Словник синонімів української мови

• жалюгідний — а, е. 1) Який викликає жаль (див. жаль I 2)). 2) Який має непривабливий, убогий зовнішній вигляд; злиденний, нужденний. || Дуже малий, незначний; мізерний. 3) Гідний осудження, зневажання, ганьби; нікчемний, мерзенний …   Український тлумачний словник

• жебрацький — а, е. 1) Прикм. до жебрак. || Добутий жебранням; випрошений. Жебрацький хліб. 2) перен. Злиденний, убогий …   Український тлумачний словник

• задрипаний — а, е, фам. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до задрипати. 2) у знач. прикм. Який задрипався, забруднив чим небудь одяг, взуття і т. ін. 3) у знач. прикм., перен. Нічого не вартий; нікчемний. || Який майже нічого не має з майна; злиденний …   Український тлумачний словник

• злиденність — ності, ж. Абстр. ім. до злиденний 1), 3) …   Український тлумачний словник

• злиденно — Присл. до злиденний 1), 4) …   Український тлумачний словник

• злий — зла, зле. 1) Сповнений злості, ворожнечі, недоброзичливості; прот. добрий (про людину). || у знач. ім. злий, зло/го, ч.; зла, зло/ї, ж. Про злобну, недоброзичливу людину. || Сповнений гніву, сердитий на кого , що небудь. || Надзвичайно лютий,… …   Український тлумачний словник

• нужденний — а, е. 1) Який терпить нужду (у 1 знач.); бідний. || Страдницький, змучений. 2) Який відзначається надзвичайною убогістю; злиденний, жебрацький. || Жалюгідний, мізерний, нікчемний …   Український тлумачний словник