-
1 зимувати
to winter, to pass ( to spend) the winter; ( про тварин) to hibernate -
2 зимувати
= зимува́тися (диал.)зимова́ть -
3 зимувати
zymuwatyдієсл. -
4 зимувати
qışlamaq -
5 визимовувати
= ви́зимувати1) ( вынести зиму) вызимо́вывать, вы́зимовать2) ( кого) диал. корми́ть в тече́ние зимы́, прокорми́ть в тече́ние зимы́ -
6 зимуватися
диал., см. зимувати
См. также в других словарях:
зимувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех., де. Жити де небудь узимку, залишатися десь на зиму. || Бути розташованим, міститися де небудь протягом усієї зими. || чим, розм. Харчуватися чим небудь, їсти щось узимку. 2) перех., розм. Доглядати, годувати і т. ін … Український тлумачний словник
зимувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
визимовувати — ую, уєш, недок., ви/зимувати, ую, уєш, док. 1) неперех. Проживати зиму, існувати протягом зими. || Виживати зиму, залишатися жити після зими. 2) перех., розм. Годувати, доглядати протягом зими … Український тлумачний словник
зимівник — I зимівн ик а/, ч. 1) Утеплене приміщення для зимування бджіл. 2) іст. Зимове житло запорожця за межами Січі. II зим івник а, ч. Той, хто залишається зимувати де небудь з певною метою … Український тлумачний словник
зимування — я, с. Дія і стан за знач. зимувати … Український тлумачний словник
позимувати — у/ю, у/єш, розм. Док. до зимувати 1) … Український тлумачний словник
визимувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
