-
1 земельний
land; agrarianземельний сервітут — real servitude, appuretenant easement
-
2 земельний
(про власність, майно) demesnial, territorial -
3 земельний
земе́льный -
4 земельний
მიწის -
5 земельний
край -
6 земельний
yer..., topraq... -
7 земельний банк
-
8 земельний іпотечний банк
Українсько-англійський юридичний словник > земельний іпотечний банк
-
9 земельний кадастр
land register, land registry, land cadasterУкраїнсько-англійський юридичний словник > земельний кадастр
-
10 земельний кодекс
-
11 земельний сервітут
appurtenant easement, easement appurtenant, landed servitude, predial servitudeУкраїнсько-англійський юридичний словник > земельний сервітут
-
12 земельний суд
-
13 земельний кадастр
-
14 єдиний земельний податок
Українсько-англійський юридичний словник > єдиний земельний податок
-
15 службовий земельний наділ
Українсько-англійський юридичний словник > службовий земельний наділ
-
16 дрібний
1) small, fine, minuteдрібний гравій — grit, fine gravel, granule gravel, small gravel
дрібний дощ — fine rain, drizzle
дрібний друк — small print/type
2) ( незначний) small, petty, insignificant, niggling, trifling, paltryдрібний виробник — backyarder, small producer
дрібний спекулянт амер. ек. — scalper
дрібний фермер — small ( petty) farmer
-
17 наділ
-
18 податок
чtax, duty, levy; duesдодатковий податок — surtax, surcharge
податок з обігу — sales tax, turnover tax
податок на додану вартість, ПДВ — value-added tax, VAT
податок на надприбуток — excess profits tax, supertax
податок на прибуток — profit tax, income tax
податок на спадщину — succession duties, death duties
подушний податок — head-money, poll-tax
несплачені податки амер. — delinquent taxes
скорочувати податки — to cut (to cut down, to reduce, to abate) taxes
платник податків — taxpayer; ratepayer
ухилятися від сплати податків — to dodge ( to evade) taxes
обкладати податком — to tax, to impose ( to levy) a tax
звільнення від податку — exemption from taxes, tax exemption
податок з обороту — receipts tax, sale tax, transactions tax, turnover tax
-
19 райземвідділ
-у( районний земельний відділ) ист. райземотде́л, райзо́ ( районный земельный отдел)
См. также в других словарях:
земельний — а, е. 1) Прикм. до земля 5). Земельна власність. •• Земе/льна ре/нта те саме, що Абсолю/тна ре/нта (див. абсолю/тний). Земе/льний када/стр дані про природний, господарський та правовий стан, якісну характеристику земель. 2) Стос. до… … Український тлумачний словник
земельний — [зеиме/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
земельний — прикметник … Орфографічний словник української мови
рільничий — земельний [XIX] Історія наших рільничих банків се дійсна мартирологія нашого селянства [XIX] … Толковый украинский словарь
альменд — Альменд: громадський земельний наділ [27] земельний наділ [48] альменди: земельні наділи [XX] Значить,книжка може бути цікавою і для Укр., особливо задля хороших статей про альменди швейцарські та полудено німецькі [XX] … Толковый украинский словарь
Земельный кодекс Украины — Эта статья должна быть полностью переписана. На странице обсуждения могут быть пояснения. Земельный кодекс Украины (ЗКУ) кодифицированный нормативно правовой акт, являющийся основным источн … Википедия
Банки Украины — По состоянию на 1 августа 2012 года на Украине, по данным Национального банка Украины, насчитывается 176 действующих коммерческих банков, общие активы которых составляют 1106 млрд гривен[1]. По состоянию на август 2012 года, в Верховной Раде… … Википедия
аграрний — а, е. Стос. до землеволодіння, землекористування; земельний … Український тлумачний словник
гайда — I виг., у знач. присудк. сл., розм. Уживається як заклик, спонукання іти куди небудь: ідіть, ходім. || Уживається для означення швидкого руху. •• Га/йда зві/дси геть звідси. II и, ж. Земельний наділ общинників у ранньосередньовічній Англії;… … Український тлумачний словник
гуфа — и, ж. 1) Земельний наділ спочатку вільного общинника, пізніше, за середньовіччя в Німеччині – кріпака. 2) Німецька земельна міра, кораблів, що стоять на дорівнює 30 акрам … Український тлумачний словник
ґрунт — у, ч. 1) Верхній шар земної кори, придатний для життя рослин. || Верхній шар землі щодо його складу. •• Зона/льний ґрунт ґрунт, що сформувався в межах певної кліматичної зони. 2) Морське, річкове і т. ін. дно. 3) заст. Земельний наділ. || Двір з… … Український тлумачний словник
