-
1 здаватися
I1) ( иметь какой-нибудь вид) каза́ться, показа́ться; представля́ться, предста́виться2) (являться в мыслях, в воображении) кача́ться, показа́ться, представля́ться, предста́виться; сдава́ться, сда́ться; (только несоверш.) мни́ться; ( мерещиться) чу́диться, почу́диться, причу́дитьсяIIздава́лося — ( вводное слово) каза́лось
сдава́ться, сда́ться; (уступатъ, подчиняясь авторитету, силе - в споре, борьбе) сдава́ть, сдатьIII(надеяться, относиться с доверием к кому, к чему) полага́ться, положи́тьсяIV( быть годным для чего-нибудь) годи́ться, пригоди́ться; (только соверш. - стать нужным) пона́добиться, сда́тьсяV( указывать на кого-нибудь или на что-нибудь в качестве подтверждения) диал. ссыла́ться, сосла́тьсяVI страд. з., несоверш.сдава́ться
См. также в других словарях:
Гвіздава — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
здаватися — 1 дієслово недоконаного виду визнавати себе переможеним; покладатися; посилатися здаватися 2 дієслово недоконаного виду уявлятися … Орфографічний словник української мови
здаватися — [здава/тиес а] здайу/с а, здайе/с :а, здайе/ц :а, здайеимо/с а, здайеите/с а, здайу/ц :а … Орфоепічний словник української мови
здавальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
здавальник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
здавальниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
здавально-приймальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
здавання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
здавати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
здавач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
здавачка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови