-
1 згаяти
див. згайнувати -
2 згаяти
( задержаться) проме́шкать, проме́длитьзга́яти час — потра́тить вре́мя, потеря́ть (попу́сту) вре́мя; уби́ть вре́мя
См. также в других словарях:
згаяти — зга/ю, зга/єш, док., перех. Витратити марно (час); змарнувати. || Провести, перебути якийсь час де небудь. || рідко. Розтратити, занапастити (талант). || Заповнити чим небудь (час) … Український тлумачний словник
згаяти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
згаяти — згаю, згаєш, Пр. Провести марно час, нічого не робити … Словник лемківскої говірки
згаяний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до згаяти. || зга/яно, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
покантуватися — ту/юсь, ту/єшся, док., розм. Згаяти якийсь час без діла … Український тлумачний словник
продляти — я/ю, я/єш, док., розм., рідко. Згаяти якийсь час … Український тлумачний словник
проїжджатися — I а/юся, а/єшся і проїзди/тися, їжджу/ся, їзди/шся, недок., прої/хатися, ї/дуся, ї/дешся, док. 1) Їздити куди небудь (перев. на прогулянку). || перев. док., перен., розм. Не втриматися на гладкій, слизькій поверхні; сковзнутися. 2) тільки док.,… … Український тлумачний словник
розвозити — дієслово недоконаного виду везучи, доставляти когось, щось у певні місця розвозити дієслово доконаного виду дуже довго і не по суті говорити; згаяти час на щось розм … Орфографічний словник української мови
замарудити — руджу, диш, Ол. Згаяти комусь час, заморочити голову комусь … Словник лемківскої говірки