звиняти

См. также в других словарях:

• звиняти — я/ю, я/єш, недок., звини/ти, ню/, ни/ш, док., розм. 1) неперех., перев. наказ. сп.Виявляти поблажливість, прощати провину; вибачати. 2) перех., рідко, чим. Виправдовувати чиїсь вчинки, поведінку чим небудь. 3) неперех., тільки наказ. сп., у знач …   Український тлумачний словник

• звиняти — Звиняти: вибачати [51] …   Толковый украинский словарь

• звиняти — дієслово недоконаного виду вибачати розм …   Орфографічний словник української мови

• звинити — див. звиняти …   Український тлумачний словник