-
1 повіситися
-
2 звіситися
-
3 повіситися
( кінчити життя самогубством) to hang oneself -
4 біситися
беси́ться -
5 виміситися
см. вимішуватися Iвы́меситься; промеси́ться -
6 завіситися
диал.пове́ситься, удави́ться -
7 заміситися
заме́шиваться, замеси́ться -
8 збіситися
взбеси́ться -
9 звіситися
све́шиваться, све́ситься -
10 зміситися
смеси́ться -
11 міситися
меси́ться -
12 перебіситися
перебеси́ться -
13 перевіситися
см. перевішуватися I -
14 переміситися
-
15 підвіситися
см. підвішуватисяподве́ситься -
16 повіситися
пове́ситься; удави́ться -
17 проміситися
промеси́ться -
18 розміситися
см. розмішуватися Iразмеси́ться; промеси́ться -
19 повіситися
powisytysjaдієсл. -
20 заноситися
I зано́ситися II зано́ситися( гордиться) заноси́ться, занести́сь; (несоверш.) высокоме́рничать, возноси́тьсяIII зано́ситисязано́ситься на що безл. — должно́ быть что, предстои́т что
IV зано́ситисязано́ситися на бу́рю, на дощ — ( как будто) собира́ется бу́ря, дождь; похо́же на бу́рю, на дождь
страд. з., несоверш.заноси́ться; уноси́ться; вноси́тьсяV зано́ситисядиал.корми́ться; подкрепля́ться, подкрепи́тьсяVI заноси́тисязана́шиваться, заноси́ться; зата́скиваться, затаска́тьсяVII заноси́тисястрад. з., несоверш.зана́шиваться; зана́шиваться; зата́скиваться
- 1
- 2
См. также в других словарях:
обѣситися — (1) 1. Повиснуть, остаться висеть: Скочи (Всеслав) отъ нихъ лютымъ звѣремъ въ плъночи изъ Бѣлаграда, обѣсися синѣ мьглѣ. 35. Елень же восхити царя рогомъ своимъ за поясъ, и обѣсися на рогу его. Хрон. 1512 г., 353 (XVI в.) … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
завіситися — дієслово доконаного виду повіситися) діал … Орфографічний словник української мови
завіситися — і/шуся, і/сишся, док., діал. Повіситися … Український тлумачний словник
збіситися — збішу/ся, збі/сишся, розм., рідко. Док. до біситися … Український тлумачний словник
виміситися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
звіситися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
перевіситися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підвіситися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
повіситися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
біситися — бішу/ся, бі/сишся, недок., перех. Бути в стані роздратування, дуже сердитися; лютувати … Український тлумачний словник
виміситися — див. вимішуватися I … Український тлумачний словник