-
1 зблякнути
техн. выгора́ть, выцвета́ть -
2 Выблекнуть
зблякнути, злиняти, вилиняти. -
3 прыцьмець
зблякнутипожухнутистемніти -
4 zblaknąć
зблякнути, вицвісти -
5 выгорать
выгореть1) вигоряти, вигорювати, вигоріти;2) выгореть (потускнеть) от солнца - зблякувати, зблякнути, вигоріти від сонця. [Фарба зблякувала на церкві]. Выгоревший - вигорілий, збляклий;3) дело выгорит - діло вгорить, справа вкипить. [«Знайти тільки свідка - і діло вгорить» (Тесл.)].* * *несов.; сов. - в`ыгоретьвигоря́ти и вигора́ти, ви́горіти; ( тускнеть от солнца) бля́кнути, збля́кнути -
6 выстаиваться
выстояться1) (об уставшей лошади) відпочити. [Напій коня - вже відпочив];2) (выдыхаться) вистоюватися, вистоятися. [Була повна пляшка, а тепер он скільки вистоялося];3) (о хлебе в копнах) достояти. [Жито жали свидове, а в копах достояло];4) (о новой постройке) вистоятися. [Гарно вистоялася хата - мокра не буде];5) (о краске) - (сов.) злиняти, зблякнути. Выстоявшийся - вистояний, вистоялий.* * *несов.; сов. - в`ыстоятьсявисто́юватися, вистоятися -
7 выцветать
выцвесть вицвітати, вицвісти, срв., зблякнути; линяти, злиняти, половіти, споловіти. Выцветший - вицвілий, збляклий, злинялий, полинялий, споловілий.* * *несов.; сов. - в`ыцвестивицвіта́ти, ви́цвісти -
8 поблёкнуть
поблякнути, зблякнути (диал. зблякувати), полиняти, злиняти, пополовіти, споловіти, вицвісти; (увянуть) зів'янути, змарніти, помарніти. [Від суші й пилу все поблякло. Чи ти нездужаєш, - якось ніби збляк на виду (М. Вовч.). Полиняла стрічка, брови полиняють (Шевч.). Чорні брови не злиняють. Марнів, хирів, вицвів на виду, як віск (М. Левиц.)]. Срв. Поблёклый.* * *побля́кнути, збля́кнути; ( побледнеть) зблі́днути, поблі́днути; ( потерять яркость) полиня́ти, злиня́ти; (о человеке: увянуть) змарні́ти, помарні́ти -
9 полинять
полиняти, злиняти, зблякнути, споловіти. Полинялый, полинявший - полиняний, злинялий, збляклий, споловілий. Срв. Линять.* * *полиня́ти; ( вылинять) злиня́ти -
10 Заблёкнуть
(о раст.) за[і]в'янути, пожовк(ну)ти; (о краске) зблякнути; (о челов.) захиріти, змарніти, податися. -
11 zblaknąć
[зблякнǒчь]v.dk -
12 wyblaknąć
поблякнути, зблякнути -
13 солдур-
дати зів'янути, змусити зів'янути, збліднути, зблякнути Б, К; зменшити світло лампи, приглушити звукК; җан солдур- погубити СБ; йаш җанымы (дал бойуму) солдурдум я себе згубив СЛ; чырай солдур- зів'ялити личко, засмутити У.
См. также в других словарях:
зблякнути — збля/кну, збля/кнеш; мин. ч. збляк, ла, ло; док. 1) Зробитися менш яскравим, потьмяніти. || Втратити свіжість кольору, вицвісти. || Збліднути, згаснути. || перен. Втратити виразність, яскравість. 2) Втратити свіжість, прив янути. || Втратити… … Український тлумачний словник
зблякнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
збляклий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зблякнути … Український тлумачний словник
приблякнути — не, док. Трохи зблякнути … Український тлумачний словник
змарніти — (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби тощо), помарніти, осунутися, осуватися, податися, подаватися, зів янути, зів яти, пов янути, зблякнути, поблякнути, прив янути, прив ядати, злиняти, полиняти, почорніти, споганіти Пор. виснажуватися … Словник синонімів української мови
