защібати

-ся, застегнуть, -ся застібати, -ся, застебнути, -ся, защібати, -ся, защебнути, - ся, запинати, -ся, зап'ясти, -ся, (о мн.) позастібати, -ся и т. д. [Циновним ґудзем застебнувся (Котл.). Дала їм усім білі сорочки і новими стьожками позастібала (Чуб.)]. Защебнув свиту на гаплики. Солдат на всі ґудзики запинається (Сл. Гр.). -нуть при помощи пряжки - зашпінкувати (гал.). Застёгнутый - застебнений и застебнутий, защебнутий, зап'ятий.

* * *

1. n

1) запор, засув; гак; защіпка

2) застібка

3) моток

4) текст. шпулька

2. v

1) запирати на засув; защіпати, брати на гачок

2) застібати

3) тримати під замком

* * *

1) запор, засув; гачок; застібка ( альбому)

2) тeкcт. моток; шпулька

1) замикати; накладати засув, гак; защібати

2) icт. закривати ( кого-небудь), тримати під замком

1. n

1) пряжка; застібка

2) потиск, стискання; обійми

3) тех. затискач

2. v

1) застібати (на пряжку); надівати (щось із застібками)

2) стискати, затискати

3) тиснути; обіймати

4) обвиватися (про рослину)

5) обвивати (щось — round, over)

* * *

1) пряжка, застібка; фермуар ( на намисто); аграф; вiйcьк. пряжка до орденської стрічки або медалі

2) потиск; обійми

3) тex. затискач

1) застібати, защібати ( на пряжку); надягти е застебнути

2) стискати; затискати

3) потискувати; обіймати

4) обвиватися ( про рослину); (round, over) обвивати

1. n

1) пряжка

2) тех. хомутик, скоба, стяжка

3) згин, прогин (вертикальний)

4) розм. одруження

5) туго закручене волосся

2. v

1) застібати пряжку; скріпляти пряжкою

2) готуватися (до сутички тощо)

3) енергійно братися до справи

4) поженити, одружити

5) гнути, згинати, вигинати

6) завивати (кучері)

* * *

1) пряжка

2) заст. туго завите волосся

3) нерівність; зморшка

4) тex. хомут, скоба

1) защібати пряжку; скріплювати пряжкою

2) (to) зчепитися ( з супротивником)

3) згуртуватися (перед лицем небезпеки)

4) (to) енергійно братися за справу (тж. buckle down)

5) , дiaл. поженити

6) згинати, гнути, вигинати; згинатися ( під тиском)

7) заст. завивати локони

1) пряжка, застібка; фермуар ( на намисто); аграф; вiйcьк. пряжка до орденської стрічки або медалі

2) потиск; обійми

3) тex. затискач

1) застібати, защібати ( на пряжку); надягти е застебнути

2) стискати; затискати

3) потискувати; обіймати

4) обвиватися ( про рослину); (round, over) обвивати

1) пряжка

2) заст. туго завите волосся

3) нерівність; зморшка

4) тex. хомут, скоба

1) защібати пряжку; скріплювати пряжкою

2) (to) зчепитися ( з супротивником)

3) згуртуватися (перед лицем небезпеки)

4) (to) енергійно братися за справу (тж. buckle down)

5) , дiaл. поженити

6) згинати, гнути, вигинати; згинатися ( під тиском)

7) заст. завивати локони

1) запор, засув; гачок; застібка ( альбому)

2) тeкcт. моток; шпулька

1) замикати; накладати засув, гак; защібати

2) icт. закривати ( кого-небудь), тримати під замком

подстегать

1) (одежду) підштаповувати, підштапувати, підстьобувати, підстьо[е]бати, підшивати, підшити (одежу), (о мног. или во мн. местах) попідстьобувати, попідшивати. Подстёганный - підстьобаний, підшитий. -ся - підстьобуватися, підшиватися, бути підстьобаним, підшитим;

2) -гивать, подстегнуть что (пристёгивать) - застібати, застебнути, защіпати, защіпнути, (о мног.) позастібати, позащіпати що на що (напр., на ґудзики);

3) -гивать, -гнуть кого (прутом, плетью) - підстьобувати, підстьобнути кого (прутом, нагайкою), підхльоскувати, підхльоснути, підтинати, підтяти, підганяти и підгонити, підігнати кого прутом, нагайкою, то-що. Подстёгнутый - підстьобнутий, підхльоснутий.

* * *

отстегать

I. вистьобувати, вистьобати; скінчити, стьобати, штапувати.

II. Отстёгивать, -ся, отстегнуть, -ся - відщіб[п]ати, -ся, відщеб[п]нути, -ся, відстібати, -ся, відстебнути, -ся, відпинати, -ся, відіп'ясти, -ся и відіпнути, -ся, (о многих) повідщібати, -ся, повідстібати, -ся, повідпинати, -ся. -нуть крючки у воротника, воротник - повідщібати гаплики на комірі, відщебнути комір. -нуть крюк - відщепнути гак (защіпку). -нуть пояс - відперезати пояс, відперезатися. -нуть пряжки у башмаков, запонку - відщепнути черевики, відщепнути застібку в черевиках; відіп'ясти шпоньку. -нуть постромки - повідпинати посторонки. Отстёгнутый - відщеб[п]нутий и відщеб[п]нений, відстебнутий и відстебнений.

* * *

несов.; сов. - отстегн`уть

Крючочек

1) гачок (-чка), гачечок, (редко) крючок, крючечок (-чечка); (деревянный) ключка, ключечка; (загиб на конце палки и перен.) (за)карлючка, (за)карлючечка. [На них (дощечках) були понамальовані якісь гачки (Франко). Це словечко одно в моє серце вп'ялося гачками (Вороний). Ой, яка карлючка танцює зо мною! - подумала Настя (Н.-Лев.)]. -чок вязальный - см. Вязальный; (для вязанья грубой шерсти) ключка. -чок дверной, оконный - защіпка, ум. защіпочка. Запирать, запереть, брать, взять дверь на -чок - защіпати, защепнути (о мног. позащіпати) двері, закинути двері на защіпку. -чок застежной (в одежде) - гаплик (-ка), ум. гапличок (-чка), (вместе с петлёй) дід і бабка, коник і кобилка, гаплик і гапличка. Застегнуть платье на -чки - застебнути, позастібати, позапинати убрання (женское: сукню), (самому себе) застебнутися (на гаплики). Сделанный на -чках (об одежде) - гапликовий. [Гапликова жилетка (Сл. Гр.)]. -чок спусковой (у ружья) - язичок (-чка), цинґель (-ґля); срвн. Собачка. -чок рыболовный - гачок, гак (рибальський); (двойной) козуля, ум. козулька. [Скуй гачок на удку (Н.-Лев.). На сей гачок його не зловиш (Коцюб.)];

2) (росчерк пера) (за)карлючка;

3) (лукавый изворот в деле) (за)карлючка. Строить -чки - см. Крючкотворствовать;

4) см. Крючкотвор;

5) (чарка) крючок, чарка, чарчина, чарочка;

6) (у змеи) зуб (-ба);

7) (у винограда) вусик (-ка).

* * *

1) гачо́к, -чка́, крючо́к, клю́чка

2) ( дверной) за́щіпка, крючо́к

3) ( в одежде) гапли́к, -а, крючо́к

4) (росчерк, завиток на письме) крючо́к; карлю́чка, закарлю́чка

5) (перен.: придирка, зацепка) за́чіпка

6) ( крючкотвор) крючок; круті́й, -тія́

1. n

1) клацання

2) тех. защіпка; заскочка, тріскачка

3) сіпання гачком

2. v

1) клацати; цокати; цмокати

2) розм. користуватися успіхом

3) ладити (з кимсь)

4) хапати; загрібати до себе

* * *

1) клацання (затвора, клямки)

2) гpaм. клацаючий звук ( в деяких мовах)

3) тex. собачка, защіпка; тріскачка; храповик

4) зв. клацання ( у телефонній трубці)

1) цокати, клацати ( про защіпку)

2) мати успіх; подобатися ( представникам іншої статі)

3) ладити ( з ким-небудь)

4) ( раптом) виявитися доречним

5) випадати на долю, діставатися; вiйcьк. бути вбитим

6) прост. завагітніти

1) = cleek I

2) смикання гачком

пряжка, (у Лемков) брячка, (угор.) прячка, (с украшениями для пояса и т. п.) (зап.) чепрага. [Чоботи… один з пряжкою, другий з поворозкою (Куліш). Нема ні в кім правди, тільки в реміннім поясі та в залізній пряжці (Номис)]. Застёгивать -ку - застібати (защіпати) пряжку.

* * *