-
1 зачитывать
зачестьI. 1) (зачислять) зараховувати зарахувати, залічувати, залічити, зачислювати и зачисляти, зачислити; срвн. Засчитывать и Зачислять;2) (считать за что- л.) лічити, полічити що за що. [Бог полічив йому те за праведність (Св. П.)]. Это тебе зачтётся - це тобі запишеться. Зачтённый - зарахований, залічений, зачислений. -ться -1) (зачисляться) зараховуватися, зарахуватися, залічуватися, залічитися, зачислюватися, зачислятися, зачислитися;2) лічитися, полічитися, бути поліченим за що; 3 (ошибиться в счете) залічитися, перечислитися; см. Обсчитаться.II. Зачитывать, зачитать -1) (утомлять чтением) зачитувати, зачитати кого;2) (начать читать) почати читати, зачитати;3) (прочитывать) прочитувати, прочитати. [Прочитати протокол попередніх зборів];4) (присвоить книгу) зачитувати, зачитати, (о мн.) позачитувати, брати, взяти на вічне віддання;5) (затаскать) за[ви]читувати, за[ви]читати, обчитати. Зачитанный - зачитаний; прочитаний, (затасканный) зачитаний, вичитаний, обчитаний; (присвоенный) зачитаний. [А книжку як розгорнув, - дивлюся - «Кобзар», та вже дуже вичитаний (Основа)].* * *I несов.; сов. - зач`естьзарахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, зарахува́ти, -раху́ю, -раху́єш, залі́чувати, залічи́ти, -лічу́, -лі́чишII зач`итыватьнесов.; сов. - зачит`ать1) зачи́тувати, зачита́ти и мног. позачи́тувати2) (сов.: начать читать) поча́ти чита́ти; зачита́ти -
2 zaczytany
[зачитани]adj
См. также в других словарях:
зачитаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зачитати 1 3). || зачи/тано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
зачитаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зачитаний — на, не, 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зачитати, зачитувати. 2. Втомлений читанням; незвертаючи уваги на ніщо крім читання … Словник лемківскої говірки
