-
1 зачалапати
= зача́патизашлёпать, зато́пать -
2 зачапати
см. зачалапати -
3 зашлёпать
1) (пойти шлёпая) зашлапати, зачапати, (по жидкому) зальопати, зачалапати, зачалапкати, зашелепати. [Чую, хтось зашлапав у капцях до дверей (М. Лев.). Ізсунувся з печи, зачапав швидко по хаті (Васильч.)];2) (о дожде) заляпати, захлюпати. [Дощ заляпав по листю, по камінню (Грінч.)].* * *1) (начать шлёпать, ударяя по чему-л.) заля́пати; ( заляскать) заля́скати2) (пойти, шлёпая) зачала́пати, зача́пати, захля́пати, залопота́ти, -почу́, -по́чеш, залопоті́ти, -почу́, -поти́ш
См. также в других словарях:
зачалапати — і зачала/пкати, аю, аєш, док., розм. Почати чалапати, чалапкати; піти з шумом водою, болотом і т. ін. або піти повільно, важко переставляючи ноги. || Почутися за такої ходи (про кроки) … Український тлумачний словник
зачалапати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
зачалапкати — див. зачалапати … Український тлумачний словник
