заходжуватися

приняться

1) (стр. з.): а) прийматися, бути прийнятим; (о лекарстве) заживатися, бути зажитим; (о мероприятиях) уживатися, бути ужитим; (о законопроекте и т. п.) ухвалюватися, бути ухваленим; (на службу, в школу, в общество) прийматися, бути прийнятим (на службу, до школи, у товариство). -ться во внимание - братися, взятися до уваги, на увагу, у[з]важатися, у[з]важитися (на що). [Лиха доля тільки на той час уважилася (М. Вовч.)]. -мается подписка на все газеты - приймають передплату (и приймається передплата) на всі часописи; б) прийматися, бути прийнятим звідки, з чого. [Біля глухої залізної брами перекинуто залізний місток, та й той часто ще приймавсь (Мирн.)];

2) за что - братися, взятися до чого (реже за що и без предлога - чого), щось робити и взяти щось робити, заходжуватися, заходитися коло чого, щось робити, ставати, стати до чого, (зап.) при[за]биратися, при[за]братися до чого; срв. Браться 2. [Брався він наново голосити. От, до иншої беруться справи (Грінч.). Не візьмемся за роботу, робота сама не зробиться (Приказка). А ми заходилися коло мазання в робочу пору (Кониськ.). Нервово заходивсь писати (Крим.). Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в хаті (Коцюб.). Як до чого став, уся душа його в роботі (М. Вовч.). Андрій забрався до їжі (Франко)]. -ться горячо, рьяно, поспешно за что - прихоплюватися, прихопитися, прихвачуватися, прихватитися до чого, (горячо) припильнувати чого, завзято, падковито братися, взятися до чого, прикипіти до чого и т. д. [Зараз того-ж дня прихопилися обоє (до роботи), як до гарячого борщу (Франко)]. -няться петь, кричать и т. п. - узятися, узяти, заходитися, стати, піти співати, кричати і т. д. [Узялись вони лагодити панський будинок (Кониськ.). Взяла лупцювати її нещадно (Крим.). Заходивсь кричати на все горло (Крим.). От і пішла вона роздумувати (Свидн.)]. -няться за дело - взятися, стати до діла, до справи. -няться за работу - взятися, стати до праці, до роботи. [Вони зараз взялись до роботи (Коцюб.)]. За что мне -няться? - до чого мені взятися, що мені почати (предпринять)? Снова -ться за своё, старое - знов(у) братися (взятися) до свого, до старого. -ться за кого - братися, взятися до кого (и за кого), заходжуватися, заходитися коло кого. [Доводилось заходитися коло його (Грінч.). Що-дня вже за мене береться (Г. Барв.)]. Хорошенько -няться за кого, за что - добре заходитися коло кого, коло чого, (з короткими гужами) взятися до кого, до чого. [Заходились з короткимм гужами коло фінансової (справи) (Єфр.)];

3) (о растениях и переносно) прийматися, прийнятися, (о мног.) поприйматися. [Да вже-ж я садила, вже-ж я поливала, - не приймається (Пісня). Дівчина, як верба: де посади, там і прийметься (Приказка). Щепи поприймалися всі. Тут колись горожанность (гражданственность) прийнялась була між людом твердо (Куліш)].

* * *

несов.; сов. - прин`яться

1) ( за кого-что - браться) бра́тися, взя́тися (за кого-що, до чого); ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (коло кого-чого); ( начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що)

2) (о посаженном растении, прививке) прийма́тися, прийня́тися и поприйма́тися

3) страд. (несов.) прийма́тися; бра́тися; зустріча́тися; ухва́люватися, прийма́тися; набира́тися; набува́тися; перейма́тися, прийма́тися; вважа́тися, прийма́тися; визнава́тися; сприйма́тися; припуска́тися; забира́тися; вбира́тися

1) узятися, братися ( за що-небудь); заходжуватися ( коло чого-небудь)

2) захлопуватися

1) узятися, братися ( за що-небудь); заходжуватися ( коло чого-небудь)

2) захлопуватися

1) братися. [Береться за голову];

2) (б. за что, за какое-либо дело) братися чого (до чого), заходжуватися, забиратися до чого, братися до роботи, підійматися чого, ставати до чого. [Наш хлопчик уже й граматки береться. Їх треба провчити… тільки не так трохи треба захожуватися (Грінч.). Забираємося ми з сином до роботи. Удавали з себе фаховців, майстрів, і підіймалися заводити в панських пущах лісові промисли (Ор. Левицьк.). Не ставай до цього діла, бо недотепний зробити]. Берущийся за что-либо - беручкий. Быстро за всё берущийся - скорохват;

3) (б. поспешно) прихвачуватися. [Прихвачуйтесь усі, то швидче зробимо];

4) (б. за руки) забиратися за руки. [Дівчата забираються за руки та й крутяться круг теї верби];

5) (= происходить) братися. [Звідки беруться ті великі багатства?];

6) (б. не за своё дело) шитися не в своє діло.

* * *

1) бра́тися; (приниматься за что-л.) заходитися, захо́джуватися, приклада́тися

2) страд. бра́тися; збиратися; здобува́тися; забира́тися; бра́тися, дола́тися

городити. Городить вздор - верзти, верзякати, плескати. Что ты городишь? - що ти верзеш, плещеш? Срв. Вздор. И зачем было огород городить - навіщо було й заходжуватися коло цього діла? шкода часу і отласу!

* * *

1) (ставить ограду, огораживать) диал. городи́ти

2) (говорить вздор, болтать) плести́, плеска́ти, верзти́ [дурни́ці, нісені́тниці]

1) (действие) вживання (оконч. вжиття) заходів що-до кого, (що-) до чого, супроти кого, чого, над ким, чим, коло чого;

2) захід (-ходу), (чаще во мн. ч.) заходи (-дів); срв. Мера 6. [Наслідки сих заходів були гарні (Грінч.)]. Строгие -тия - суворі заходи. -тия в области чего - заходи коло чого. [Нещирі заходи коло кріпацької реформи (Єфр.)]. Предпринимать -тия в области чего - вживати заходів (робити заходи) до чого, коло чого, заходжуватися коло чого. [Наші брати заходжуються коло будування власного державного будинку (Н. Рада)].

* * *

начать

1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);

2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -

1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;

2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);

2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];

3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).

* * *

несов.; сов. - нач`ать

обратить

1) (направлять) повертати, повернути, обертати, обернути, звертати, звернути, навертати, навернути, напрямляти, напрямити (куди, до чого). [Це навертало її думки на инший шлях]. -щать оружие против врага - повертати (обертати, скеровувати) зброю на ворога. -тить неприятели в бегство - погнати ворога. -щать, -тить разговор на иной предмет - переводити, перевести, звертати, звернути розмову на инше; заговорити про инше. -щать взор вверх, в сторону - зводити (звертати) очі (погляд) угору, убік. -щать внимание - см. Внимание. -щать, -тить на что-либо свои старания, усилия - заходжуватися, заходитися коло чого пильно. См. ещё Оборачивать 1;

2) на что - повертати, повернути, уживати, вжити що на що. [Всю силу розуму свого повернув (ужив) на це. Всі гроші повернув на будинок];

3) во что - переводити, перевести на що, повертати, повернути на що, у що, обертати, обернути на що, у що. [Свої добра нерухомі перевів на гроші. Повернув свою музу на знаряддя тієї сліпої зненависти (Єфр.)]. -тить в деньги - перевести на гроші, згрошити. [Як їхатимуть на переселення, то цей садок згрошать]. -щать в ничто - у нівець, у ніщо повертати, повернути, пустити в нівець, звести на нівець. [Усю попередню роботу зведено на нівець]. -тить разговор в шутку - повернути розмову; на жарти, на смішки;

4) (превращать кого во что, чем) - см. Превращать, Обёртывать, Оборачивать 4. -щать, -тить кого в веру (в как.-л. учение, направление) - навертати, навернути кого до віри, ввертати, ввернути в віру. -щать, -тить кого в социализм, марксизм - навертати, навернути кого до соціялізму, марксизму. -щать, -тить кого в социалиста, марксиста - повертати, повернути, обертати, обернути кого на (в) соціяліста, марксиста. Обращаемый - повертаний, обертаний на що, у що; уживаний на що. Обращённый -

1) повернутий, повернений, звернений;

2) ужитий;

3) переведений нащо, обернутий (-нений) на що, у що, по[ва]вернутий (-нений) на що, у що. [Лицями обернені до сонця (Стеф.). Погляд звернений був просто до його (Єфр.). Навернений на католицтво. Баба також відьма, а дочка ще не навернена].

* * *

несов.; сов. - обрат`ить

1) (поворачивать в каком-л. направлений) поверта́ти, поверну́ти, оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти; (направлять движение кого-чего-л. в определённую сторону) направля́ти, напра́вити и понаправля́ти, спрямо́вувати, спрямува́ти

2) (устремлять, направлять) зверта́ти, зверну́ти, спрямо́вувати, спрямува́ти; ( переводить) перево́дити, перевести́, поверта́ти, поверну́ти

3) (убеждая, склонять к чему-л.) наверта́ти, наверну́ти; оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти

4) ( превращать) перетво́рювати, перетвори́ти и поперетво́рювати, оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти, перево́дити, перевести́ и поперево́дити; поверта́ти, поверну́ти; (живые существа фольк.) переверта́ти, переверну́ти и попереверта́ти, перекида́ти, переки́нути и поперекида́ти

5) (употреблять, использовать что-л. для какой-л. цели) поверта́ти, поверну́ти, ужива́ти, ужи́ти

предпринять починати, почати, розпочинати, розпочати що, підійматися, піднятися чого; (браться за что) братися, взятися до чого, заходжуватися, заходитися коло чого; (принимать наперёд какие-либо меры) вживати, вжити (наперед) якихсь заходів. [Ой що-ж тепер почну я, нещаслива, з дрібними дітьми! (Л. Укр.). Що мені почати, щоб визволитися з злиднів? - Та що-ж-би розпочав я голий-босий? Завести торг? Я- ж ні шага не мав (Л. Укр.)]. Трест -мает устройство фабрики - трест заходжується коло будування фабрики (-ється будувати фабрику), трест береться до будування фабрики. -нять кругосветное путешествие - піднятися подорожи навколо світа. Предпринятый - початий, розпочатий. -ться - починатися, початися, розпочинатися, розпочатися; вживатися (наперед).

* * *

несов.; сов. - предприн`ять

( что - начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що); (браться за что-л.) бра́тися, узя́тися (за що, до чого), ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (роби́ти що, ко́ло чо́го); ( организовать) організо́вувати (несов.), організува́ти несов., несов.; ( делать) роби́ти, зроби́ти (що); (осуществлять, совершать) зді́йснювати, здійсни́ти (що); (применять, прибегать) ужива́ти, ужи́ти (що)

приступить

1) (подходить) приступати(ся), приступити(ся), підступати(ся), підступити(ся), доступати(ся), доступити(ся). [Ой лежить тіло, як папір біле, ніхто к тілу не приступиться (Пісня). Відьми до тебе не доступлять (Рудч.)]. -пить к кому с ножом к горлу - з короткими гужами приступити до кого;

2) (к кому) - доступати(ся), доступити(ся). [Що мені тепер на світі робити, як мені тепер до жінки доступити (Рудч.). Як вискочив у начальники, то тепер до його не доступишся]. Рассердилась так, что и не -пишь - ровгнівалася так, що ані приступу до неї;

3) (к делу) заходжуватися и заходитися, заходитися коло чого, робити що, (роз)починати, (роз)почати (робити) що, братися, узятися до чого, зачинати, зачати що. [Та й заходиться рештувать вози в далекую дорогу (Шевч.). Отсе-ж, поблагословившися, зачинаємо своє оповідання (Куліш). Треба нарешті взятися до цієї справи]. -пить к рассмотрению вопроса - заходитися обмірковувати питання. -пить к изложению вопроса - узятися до викладу справи, почати викладати справу. -пить к прениям - розпочати дискусію. К работе уже -пили - роботу вже розпочато. -пил к изданию газеты; - розпочав (заходився) видавати газету;

4) (придавить ногой подножку в ткацком станке, в швейной машине) натаскати, натиснути, надавлювати, надавити поножі, виступати, виступити на підніжок. [Виступай же, виступай на підніжок (Полт.)].

* * *

несов.; сов. - приступ`ить

1) ( подступать) підступа́ти, підступи́ти и попідступа́ти, приступа́ти, приступи́ти; ( приступаться) приступа́тися, приступи́тися, доступа́тися, доступи́тися, доступа́ти, доступи́ти

2) (настойчиво обращаться с чем-л.) приступа́ти, приступи́ти

3) ( к чему - начинать) розпочина́ти, розпоча́ти, почина́ти, поча́ти (що), приступа́ти, приступи́ти (до чого); приступа́тися, приступи́тися (до чого); (приниматься за что-л.) бра́тися, взя́тися (до чого, за що)