затриманий

См. также в других словарях:

• затриманий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до затримати. || затри/мано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. затри/маний, ного, ч., затри/мана, ної, ж. Людина, яку затримано. 2) у знач. прикм. Який має невелику швидкість і т. ін.; уповільнений (про дію, рух) …   Український тлумачний словник

• затриманий — [затри/манией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• затриманий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• затриманий — на, не, Пр. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до затримати. 2. Арештований; людина, яку затримано насильно …   Словник лемківскої говірки

• завартий — затриманий …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• забавений — зайвий, затриманий …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• загамуваний — на, не, Св. Загальмований, штучно затриманий …   Словник лемківскої говірки

• затамуваний — на, не, Пр. Запинене протікання чогось, затриманий вільний рух чогось; припинений вияв певних почуттів …   Словник лемківскої говірки

• перехвачений — на, не, Рс. Перехоплений, затриманий …   Словник лемківскої говірки