затребувати

См. также в других словарях:

• затребувати — ую, уєш, док., перех., канц. Зажадати від певної особи, установи подання чи надсилання чого небудь або чиєїсь присутності десь …   Український тлумачний словник

• затребувати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• затребуваний — а, е, канц. Дієприкм. пас. мин. ч. до затребувати. || затре/бувано, безос. присудк. сл. •• Затре/буваний креди/т вид короткотермінового міжбанківського кредиту, що його можна затребувати та повернути у будь який момент без права протесту …   Український тлумачний словник

• затребування — я, с., канц. Дія за знач. затребувати …   Український тлумачний словник