затнутися

и Остановляться остановиться спинятися, спинитися, зупинятися, зупинитися, ставати, стати, запинятися, запинитися, впинятися, впинитися, припинятися, припинитися, перепинятися, перепинитися, переставати, перестати, (внезапно) затинатися, затнутися, (о многих) поспинятися, позупинятися, поставати и т. д. Он шёл, не -вался - він ішов, не спинявся (не ставав). Велите кучеру -виться - накажіть візникові спинитися (зупинитися, стати). Говори, не -вайся - говори, не зупиняйся. Не -ваясь - не спиняючись (не зупиняючись), без відпочинку, без перерви. Он работает не -ваясь - він працює (робить) не спиняючись (без упину). Сердце (дыхание) в груди -вилось - серце (віддих) у грудях запинилося, дух забило. Часы -вились - годинник став. Я -вился здесь на несколько дней - я спинився тут на (де)кілька днів. Я -вился в гостинице - я став у готелі. -виться на ночлег - стати на ніч, стати ночувати. -виться лагерем, биваком - отаборитися, оташуватися, отакомитися, отокуватися, окошитися, кошем, табором стати. Войско получило приказание -виться - військо здобуло наказ стати (спинитися). -виться со стадом - отирлуватися. Работа -вилась - робота припинилася (запинилася, стала). Мельница -вилась, не работает - млин став, не меле (не працює). Разговор -вился - розмова стала (припинилася, перепинилася), (внезапно) затнулася, урвалася. Он -вился, не договорив слова - він затнувся (запинився), не доказавши слова. На чём мы -вились? - на чому ми спинилися (стали)? -вимся на этом подробнее - спинімося на цьому докладніше. Барометр -вился на хорошей погоде - барометр став на годині. Он на этом не -вится - на цьому він не стане. Он ни перед чем не -вится - він ні перед чим не спиниться (нічим не впиниться). [Шляхта не впинялася ні вірою, ні мовою (Куліш)]. -виться, наткнувшись на препятствие - затинатися, затнутися. -виться неподвижным (от страха) - прикипіти до місця. Остановись! остановитесь! - спинись! спиніться! стій! стійте! Остановленный - спинений, зупинений, запинений и т. д.

* * *

несов.; сов. - останов`иться

Заикнуться

1) заїкуватися, заїкатися, заїкнутися, загикуватися, загикнутися, заникуватися, затинатися, затнутися, язиком спотикатися, спотикнутися;

2) (попытаться сказать что-л.) наменутися, словом похопитися. [Мені слова промовити не вільно при батькові; тільки наменуся (заикнусь), усі моргають, що треба мені за язик укуситись (М. Вовч.)]. Заикаясь - заїкуючись, їкаво, (заминаясь) заникуючись. Заикающийся - см. Заика.

* * *

несов.; сов. - заикн`уться

1) заїка́тися, заїкну́тися; ( запинаться) запина́тися, запну́тися

2) ( намекать) натяка́ти, натякну́ти, заїка́тися, заїкну́тися; ( упоминать) зга́дувати, -дую, -дуєш, згада́ти

прерваться перериватися, перерватися, уриватися, у(ві)рватися, рватися, порватися, обриватися, обірватися, припинятися, припинитися, (временно) перепинятися, перепинитися, (только сов.) затнутися, (о мн.) поперериватися, повриватися, порватися, поперепинятися; срв. Прекращаться. [Голос йому переривається (Л. Укр.). Розмова або уривалась, або провадилась вже пошепки (Єфр.). За хвилину увірветься життя коротка нитка (Сам.). Перерветься так рано чиєсь життя (Коцюб.). Розмова на тому й порвалася (Мирн.). У його порвався голос (Грінч.)]. Разговор -вался - розмова у(ві)рвалася, обірвалася, припинилася, (на время) перепинилася, затнулася (на якийсь час). Прерывающийся - уриваний; см. Прерывистый. [У слабім уриванім голосі виливалася її душа (Стеф.)].

* * *

несов.; сов. - прерв`аться

1) перерива́тися, перерва́тися и поперерива́тися; урива́тися, увірва́тися и урва́тися, обрива́тися, обірва́тися; порива́тися, порва́тися; припиня́тися, припини́тися; (приостанавливаться диал.) запина́тися, запну́тися

2) страд. (несов.) перерива́тися, урива́тися, обрива́тися; порива́тися; припини́тися; перебива́тися, перерива́тися; перехо́плюватися; перепиня́тися

-ся затятися, затнутися, закомизитися, зґедзатися.

1) почати упиратися, комизитися;

2) (упереться) упертися, затятися и затнутися, занатужитися, заком[в]изитися, (диал.) заопирувати, пнем (на пню) стати, (о лошади) занатуритися, заноровитися. [Затялась дівка і ні руш (Клцюб.). Батько вже затнувся, то тепер не переважиш його (Грінч.). Занатужиться й мовчить (Черк. пов.). Заопирував вражий син і не пішов (Кан. п.). Внучечка на пню стала (М. Вовч.)].

надыбиться

1) (становиться дыбом) надиблюватися, надибитися, ставати, стати дибом (диба), настовбурчуватися, настовбурчитися, наїжуватися, наїжитися, (о мног.) понадиблюватися, поставати дибом (диба), понастовбурчуватись, понаїжуватися. Надыбившийся - що надибився и т. п.; надиблений, настовбурчений, наїжений, понадиблюваний и т. п.;

2) (упрямиться) у[о]пиратися, у[о]пертися, затинатися, затятися и затнутися, (о мног. позатинатися), комизитися, закомизитися, (о лошади) норовитися, заноровитися.