Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

засівний

  • 1 засівний

    Українсько-англійський словник > засівний

  • 2 засівний

    посевно́й

    Українсько-російський словник > засівний

  • 3 рятівний

    Українсько-англійський словник > рятівний

  • 4 дратівний

    tesir etici; дратівний засіб – tesir etici vasta

    Українсько-турецький словник > дратівний

  • 5 рятівний засіб

    Українсько-англійський юридичний словник > рятівний засіб

  • 6 війна

    ВІЙНА - складне соціально-політичне явище, стан суспільства, в якому основним видом діяльності є організована збройна боротьба між державами, класами або націями (народами). У міжнародно-правовому аспекті В. - це легітимне здійснення державою збройного насильства відносно іншого суб'єкта права, яке змінює статус їхніх відносин (термін дії міжнародних угод тощо). Стан В. у суспільстві визначається наявністю організованої збройної боротьби в тій чи іншій специфічній формі, яка змінює основні форми його буття. Так, В. передує офіційне повідомлення про початок воєнних дій, припинення дії угод мирного часу, проведення мобілізації. Руйнівний характер В. простежується впродовж останніх сотень років при обчисленні людських втрат. У XVII ст. загинуло у війнах 3 млн. осіб, тоді як у XVIII ст. ця цифра складала 5,2 млн., а в XIX ст. - 5,5 млн. У XX ст. В. включила в об'єкт руйнування не тільки воєнні формування, а й цивільне населення, природне середовище. В роки Другої світової В. тільки цивільних загинуло 2 млн. осіб І. сторико-філософська традиція аналізу В. починається з фрагментів Геракліта, згідно з якими "В. - батько всього і всього цар". Демокрит одним із перших серед античних мислителів почав розрізняти внутрішні та зовнішні В., а Платон розкрив економічні причини В. і намагався в "Законах" визначити правила ведення В. Позитивне ставлення до В. в Античні часи змінилося в епоху Середньовіччя й Нового часу на моральне засудження її наслідків та мрії щодо "вічного миру". Еразм Роттердамський, Спіноза визначали В. не тільки як засіб політичної боротьби, а й як стихійне лихо. В. раніше за мир досягла розвинених форм, тому раніше знайшла своїх теоретиків Н. ім. "філософ В." Клаузевіц дослідив зв'язки В. з політикою, визначаючи першу як "продовження політики іншими, насильницькими засобами", а останню - як "розум уособленої держави". Він доводив утопічність мрій про "вічний мир" Н. адмірна політизація в тлумаченні В. марксистськими теоретиками XIX - XX ст. заважала усвідомленню визначення В. як такого напруження збройної боротьби між конфліктуючими сторонами, межі якого визначає розумна політика. Традицію розгляду В. у двосторонніх зв'язках з політикою підтримали нім. теоретики (Мольтке, Шліффен), рос. вчені XIX ст. (Леєр, Міхневич), укр. воєнні теоретики XX ст. (Байков, Колодзінський, Петлюра) та ін. В. як засіб вирішення конфліктів між соціальними суб'єктами досягла свого апогея в кін. XIX - пер. пол. XX ст. За сучасних умов можливої ядерної катастрофи вона не може вважатися актом адекватної поведінки в конфліктній ситуації, інструментом розумної політики, тому політико-етичний поділ на справедливі та несправедливі В. втрачає сенс. Мир як політична альтернатива В. завжди включає можливість вибору шляхів мирного розв'язання соціальних конфліктів. Своєрідним підсумком того, що було зроблено мислителями за тисячі років, є формула: В. наскрізь суперечлива. Вона дає здобич і прибуток, рабів та коштовності, але водночас доводить до нищення навіть переможців (Руссо); виявляє суперечливе прагнення народів жити в мирі, як і звичку вирішувати суспільні протиріччя за допомогою сили (Аристотель), породжує героїв і боягузів водночас (Еразм Роттердамський), "оздоровлює" дух народів і, разом з цим, викликає ниці пристрасті (Гегель, Кант). Сучасний світ не став пост'ядерним, а тому несе нові загрози миру - через поширення ядерних матеріалів, ядерний шантаж держав, які володіють ядерною технологією та ракетною зброєю. Ядерна В. не відкинута остаточно й навіть передбачається воєнними доктринами деяких країн.
    М. Цюрюпа

    Філософський енциклопедичний словник > війна

См. также в других словарях:

  • засівний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • засівний — а/, е/. 1) Стос. до засіву (у 1, 2 знач.). 2) у знач. ім. засівна/, но/ї, ж. Посівна кампанія …   Український тлумачний словник

  • передзасівний — а/, е/. Який має місце, буває, відбувається перед засівною кампанією. Передзасівні роботи …   Український тлумачний словник

  • гіпотензивний — а, е. Стос. до гіпотензії. •• Гіпотензи/вний за/сіб лікарський засіб, що знижує артеріальний тиск …   Український тлумачний словник

  • секретар — I я/, ч. 1) Службовець, який відповідає за діловодство установи, організації тощо. || Особа, що веде ділове листування окремої людини. •• Губе/рнський секрета/р у дореволюційній Росії – цивільний чин дванадцятого класу. Держа/вний секрета/р… …   Український тлумачний словник

  • чек — I а, ч., фін. 1) Документ із розпорядженням вкладника банкові видати або перерахувати пред явникові певну суму з поточного рахунку. •• Ба/нківський чек чек, який використовується для здійснення комерційних платежів, гол. чином нетоварного… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»