засумувати

См. также в других словарях:

• засумувати — у/ю, у/єш, док., без додатка і за ким – чим. Почати сумувати; зажуритися …   Український тлумачний словник

• засумувати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• забанувати — у/ю, у/єш, док., діал. Засумувати, зажуритися …   Український тлумачний словник

• засмуткувати — у/ю, у/єш, док., розм. Почати смуткувати; засумувати …   Український тлумачний словник

• засуміти — і/ю, і/єш, док., діал. Засумувати …   Український тлумачний словник

• засумуватися — у/юся, у/єшся, док., діал. Засумувати …   Український тлумачний словник

• затужити — тужу/, ту/жиш, док., розм. 1) без додатка і за ким – чим, рідко по кому – чому. Почати тужити за ким , чим небудь; заскучати, засумувати. 2) Почати плакати, голосити, виявляючи тугу, журбу. || Почати вити, скиглити і т. ін. (про тварин). || рідко …   Український тлумачний словник

• онудніти — і/ю, і/єш, док., заст. Засумувати, сидячи без діла …   Український тлумачний словник

• охмиріти — і/ю, і/єш, док., діал. Засумувати, затужити …   Український тлумачний словник

• засуміти — дієслово доконаного виду засумувати діал …   Орфографічний словник української мови

• заквилити — квилю, квилиш, Вр. 1. Засумувати, гірко заридати, жалібно співати. 2. Затурбувати, засмутити. Тим словом ти мене заквилив …   Словник лемківскої говірки