-
1 засвідчений
affirmed, (в т. ч. про документ тощо) attested, authenticated, certificated, confirmed, testified, true, verified -
2 засвідчений
attested, certified; testified -
3 засвідчений виправдувальний документ
Українсько-англійський юридичний словник > засвідчений виправдувальний документ
-
4 засвідчений витяг
Українсько-англійський юридичний словник > засвідчений витяг
-
5 засвідчений грошовий документ
Українсько-англійський юридичний словник > засвідчений грошовий документ
-
6 засвідчений документ
Українсько-англійський юридичний словник > засвідчений документ
-
7 засвідчений на письмі
Українсько-англійський юридичний словник > засвідчений на письмі
-
8 засвідчений належним чином
( про документ) duly authenticatedУкраїнсько-англійський юридичний словник > засвідчений належним чином
-
9 засвідчений нотаріально
notarized, certified by notaryУкраїнсько-англійський юридичний словник > засвідчений нотаріально
-
10 засвідчений переклад
Українсько-англійський юридичний словник > засвідчений переклад
-
11 засвідчений підпис
Українсько-англійський юридичний словник > засвідчений підпис
-
12 засвідчений розпискою
Українсько-англійський юридичний словник > засвідчений розпискою
-
13 засвідчений підпис
witnessed signature; notarised signature; authenticated signature; verified signature -
14 засвідчений примірник
verified copy; conformed copy; confirmed copy; notarised copy; authenticated copy -
15 нотаріально засвідчений контракт
Українсько-англійський юридичний словник > нотаріально засвідчений контракт
-
16 нотаріально
См. также в других словарях:
засвідчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
засвідчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засвідчити … Український тлумачний словник
Деремела — название народности, племени (1): Тѣми тресну земля, и многи страны Хинова, Литва, Ятвязи, Деремела и Половци сулици своя повръгоша, а главы своя подклониша подъ тыи мечи харалужныи. 32. Ср. Г. Ильинский (Несколько конъектур к „Сл. о п. Иг.“.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
нотаріальний — а, е. Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін. || Завірений нотаріусом. •• Нотаріа/льна конто/ра місцевий орган нотаріату. Нотаріа/льна пала/та некомерційна організація, що є професійним об єднанням, заснована … Український тлумачний словник