зарубати

См. также в других словарях:

• зарубати — див. зарубувати …   Український тлумачний словник

• зарубати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• зарубаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зарубати 1 3). || зару/бано, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

• пересікати — а/ю, а/єш, недок., пересі/кти, ічу/, іче/ш; мин. ч. пересі/к, ла, ло; док., перех. 1) Розсікаючи, розділяти навпіл, на частини. || Пробивати наскрізь у кількох місцях по прямій лінії (перев. кулями). 2) Рухатися, переміщуватися поперек чого… …   Український тлумачний словник

• порубати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Рубаючи на шматки, на частини, знищити що небудь. || Ударяючи ножем або яким небудь гострим знаряддям, подрібнити, посікти. || Рубаючи, зробити придатним для спалювання в печі (дрова, дошки і т. ін.). 2) Вирубати на… …   Український тлумачний словник

• постинати — I а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зітнути, зрізати, зрубати все чи багато чого небудь. 2) кого, рідко. Зітнути голови багатьом, зарубати, знищити багатьох. II а/є, док., перех., рідко. Стяти, скувати льодом (річки, озера і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• потяти — тну/, тне/ш, док., перех., заст. 1) Убити, зарубати. 2) Зрізати, зрубати …   Український тлумачний словник

• убити — I = вбити, убивати, вбивати (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), забити, забивати, зарубати, зарубувати, заколоти, зарізати, застрелити, застрелювати, у[в]разити, у[в]ражати, звалити, звалювати, у[в]гробити …   Словник синонімів української мови