-
1 пораньше
зарані, загодя, загоді, загодій; см. Раньше. Встань -ше - устань раненько.* * *нареч.[тро́хи] рані́ше, [тро́хи] рані́ш; ( ранёхонько) ране́нько; ( возможно раньше) якнайрані́ше, якнайрані́ш; зара́ні -
2 доля
1) частка (ум. часточка), пайка, (реже) пай (ум. пайок, пайочок), (гал.) уділ (р. -лу); (при дележе) - діл (р. ділу), ділениця. [І десятої частки тих книжок не прочитав. Домішується вже й добра пайка народньої мови (Єфр.). В діл Матвієві пішла пасіка]. Третья доля - третина. Пятая доля - п'ятина. Десятая доля - десятина. Известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. - ді[е]жма. Доля зерна за помол - розмір, вимір. Принимать в долю - приймати до спілки. Вступать в долю - приставати до спілки. Делить на доли - паювати. Прийтись, пасть на долю - припасти, упасти кому, припадати (припасти) на пайку. [Як ділилися батьківщиною, мені припав оцей-о садок. Поділили те борошно, і впало нам по два пуди];2) (судьба) - доля, талан (ум. доленька, таланочок). [Шука козак свою долю, а долі немає (Шевч.). Добре, мамо, що ти зарані спать лягла, а то-б і бога прокляла за мій талан (Шевч.)]. Горькая, злая, несчастная доля - лиха (нещасна) година, щербата доля. Роковая доля - фатальна (загибельна) доля, судьбина. [Таке вже йому судилося, така йому судьбина (Звин.)]. Иметь чью долю - мати чию долю, (итти стезею) - топтати стежку чию. [Вона вже знала, яка доля чигала на її дитину: доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. Выпасть на долю - судитися, присудитися кому, спіткала кого. [Судилося мені отут загинути. Чужі дівки, та рано встали, по щасливій долі взяли, я, молода, опізнилася, гірка доля присудилася. Українство в Росії спіткали репресії].* * *1) ( часть) ча́стка, до́ля; ( пай) пай, род. п. па́ю; ( полученное при распределении) па́йка, ділени́цябыть в до́ле — бу́ти на пая́х
в восьму́ю до́лю листа́ — ( о формате книги) у во́сьму ча́стку а́ркуша
дели́ть на ра́вные до́ли — діли́ти на рі́вні ча́стки; паюва́ти
2) (участь, судьба) до́ля; тала́н, -у3) бот., анат. ча́стка4) муз. до́ля5) ( мера веса) ист. до́ля -
3 ночлежник
-ница нічліжанин, -жанка, (редко ночліжанин, -жанка) (мн. -жани, -жан), нічліжник, -ниця, (редко) ночліжник, -ниця; срв. Ночевальщик, -щица. [Наказала своїм нічліжанам, щоб того дня приходили ночувати зарані (Васильч.). Понад шляхом ночліжани чу хаки постали (Куліш)].* * *нічліжа́нин, нічлі́жник -
4 предварительно
1) попереду, поперед, уперед, перше, передніше;2) заздалегідь, заздалегоди и заздалигоди, загодя, загодій, зарані; срв. Заблаговременно и Заранее.* * *нареч.попе́реду, попере́д, упере́д, пе́рше, перш; ( в предварительном порядке) попере́дньо; ( сначала) споча́тку; ( заблаговременно) заздалегі́дь
См. также в других словарях:
зараніе — раннее утро (2): Съ заранія въ пятъкъ потопташа поганыя плъкы Половецкыя. 10. Съ зараніа до вечера, съ вечера до свѣта летятъ стрѣлы каленыя, гримлютъ сабли о шеломы. 17. Ср. Доп. к „Опыту“: С заранку весьма рано, утром, с зари. Гринченко (Сл.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
заран рано — присл. Ол. Завтра вранці. Кед буде хвиля, заран рано будете косити … Словник лемківскої говірки
зарані — присл., розм. 1) Рано вранці. 2) Заздалегідь, наперед. 3) Дуже рано, раніше, ніж звичайно, ніж слід; передчасно … Український тлумачний словник
заран — същ. утрин, утро, сутрин, съмнало … Български синонимен речник
зарані — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
заран — присл. Гж. Завтра, зарання … Словник лемківскої говірки
заран (варан) — завтра … Лемківський Словничок
заран (гзаран) — завтра … Лемківський Словничок
пран-заран — Тирә якка тузгу, таралу; тәртип бөтенләй бетү. Тузгу, дулау, гауга кубу 2. Юк барга тотылу, әрәм шәрәм булып бетү (мал мөлкәт тур.) 3. Бөтенләй тар мар итү, юкка чыгару … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
пыран-заран — Тирә якка тузгу, таралу; тәртип бөтенләй бетү. Тузгу, дулау, гауга кубу 2. Юк барга тотылу, әрәм шәрәм булып бетү (мал мөлкәт тур.) 3. Бөтенләй тар мар итү, юкка чыгару … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
варан ( заран) — завтра … Лемківський Словничок