-
1 заподіяти
причиня́ть, причини́ть; (соверш. иногда) сде́лать; (о поражении, обиде, ране) наноси́ть, нанести́заподі́яти собі́ смерть — наложи́ть на себя́ ру́ки, подня́ть на себя́ ру́ки, поко́нчить с собо́й (с жи́знью), поко́нчить (око́нчить) жизнь самоуби́йством
-
2 заподіяти
-
3 заподіяти шкоду
-
4 намір заподіяти шкоду
Українсько-англійський юридичний словник > намір заподіяти шкоду
-
5 заподіювати
= заподіятиto cause, to inflict, to occasion, to doзаподіювати шкоду — to injure, to do harm (to)
заподіяти собі смерть — to lay hands on oneself, to commit suicide
-
6 заподіювати
см. заподіяти -
7 Лао-Цзи
Лао-Цзи (Старий Вчитель, Старе Немовля) (бл. VI - V ст. дон. е.) - давньокит. філософ, напівлегендарний засновник даосизму. Попри те, що сучасна синологія піддає певному сумніву історичність його персони, традиційно вважається, що він був родом з повіту Ку в царстві Чу, прозивався Лі Ер (Лао Дань, Ли Бонн, Лао Лай-Цзи), служив головним архіваріусом держави Чжоу і, зустрічаючись із Конфуцієм, повчав його. За оповіддю, після нього залишився трактат "Дао Де Цзин" ("Вчення про шлях та його переваги"), що містив п'ять тисяч ієрогліфів. Вчення Л.-Ц. спирається на дао як центральну категорію. Дао не може бути ні названим, ні визначеним; виступає водночас і як плідне, жіноче начало, й разом з тим - як взірець природності (єства) для всього сущого, у тому числі й людини. Адже людина, на думку Л.-Ц., втрачає природність після народження, отримуючи знання та виконуючи різноманітні дії для задоволення своїх п'яти відчуттів Є. диним шляхом повернення до природності є слідування дао, тобто недіяння (у-вей) та відмова від знань. Повернення природності призводить адепта дао до певного стану безсмертя, коли ніщо з оточення не в змозі заподіяти йому шкоди. Соціальний лад також залежить від кожної окремої людини: заспокоївши саму себе, вона втихомирює тим самим усю Піднебесну. -
8 розладнувати
= розладнатиto disorder; ( плани) to unsettle, to derange, to disconcert; ( заподіяти шкоду) to shatter; to throw into confusion -
9 шкода
I жшк`ода(втрата, збиток) harm, damage, injure, hurt, detriment; юр. lesionII безос.заподіяти шкоду — to (do) harm, to damage
шк`ода( жаль) it's a pityIII шкод`ашкода мені його — I'm sorry for him, I pity him
(марно, даремно) in vain, vainly, in nothing; безос. it's uselessIV шкод`а -
10 кривда
-
11 самогубство
См. также в других словарях:
заподіяти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заподіяти — див. заподіювати … Український тлумачний словник
заподіювати — юю, юєш, недок., заподі/яти, і/ю, і/єш, док., перех. Завдавати чогось, робити кому небудь щось неприємне, тяжке, болюче. || Викликати щось, спричинятися до чого небудь (зазвичай неприємного). •• Заподі/яти собі/ смерть кінчити життя самогубством … Український тлумачний словник
заподіяний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до заподіяти. 2) заподі/яно, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
заподіяння — я, с. Дія за знач. заподіяти … Український тлумачний словник
удіяти — (вді/яти), уді/ю, уді/єш, док. 1) перех. і неперех. Бути спроможним щось зробити. || перех. Зробити, здійснити, створити що небудь. || У сполуч. з деякими іменниками уживається в знач.: здійснити, зробити, учинити те, що виражено відповідним… … Український тлумачний словник
подіяти — і/ю, і/єш, док. 1) неперех., на кого – що і без додатка. Справити вплив на кого , що небудь; вплинути. 2) перех. і неперех., розм. Зробити, вчинити що небудь. || перех. Завдати чогось, заподіяти щось кому , чому небудь. || перех. Зробити комусь… … Український тлумачний словник
наврочити — (кого за народними уявленнями, заподіяти кому н. нещастя, спричиняти в когось хворобу тощо магічним поглядом, словами / діями); наслати, насилати (що на кого), напустити, напускати (що на кого, кому зазв. із прямим додатком назвою нещастя,… … Словник синонімів української мови
погроза — и, ж. 1) Обіцянка заподіяти яке небудь зло, неприємність. || Залякування. 2) рідко. Можливість або неминучість виникнення, настання чогось небезпечного, прикрого для кого , чого небудь. || Те, що може заподіяти зло, неприємність … Український тлумачний словник
починити — чиню/, чи/ниш, док., перех., заст. 1) Зробити, вчинити. || кому. Заподіяти що небудь. 2) кому. Наслати на когось чари, заподіяти кому небудь шкоду ворожінням … Український тлумачний словник
спричиняти — спричинити (що бути причиною появи чого н.), спричинювати, породжувати, породити, викликати, викликати, зумовлювати, зумовити, давати, дати, приносити, принести, нести, сіяти; приводити, привести (до чого доводити до яких н. наслідків, зазв.… … Словник синонімів української мови
