-
1 заповітний
1) ( заповідальний) testamentary2) див. завітний3) (про мрію, бажання) fond, lifelong; cherished; intimate; dear, precious -
2 заповітний
1) заве́тный2) ( выражающий предсмертную волю) заве́щанный; заве́тный -
3 заповідний
1) ( під охороною держави) protected; prohibited; ( незайманий) virgin2) див. завітний
См. также в других словарях:
заповітний — прикметник … Орфографічний словник української мови
заповітний — а, е. 1) Найдорожчий для кого небудь у зв язку з його задумами, спогадами і т. ін. || Який дуже ціниться, бережеться. || Таємний, прихований (про думки, мрії). || До якого прагнуть, про якого мріють. || Улюблений. 2) Пов язаний з якоюсь пам ятною … Український тлумачний словник
заповітний — [запоув’і/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
заповідний — а, е. 1) Який зберігається у первісному стані; незайманий. || Який перебуває під охороною держави. 2) Те саме, що заповітний 1), 2) … Український тлумачний словник
завітний — а, е. Те саме, що заповітний … Український тлумачний словник
новозавітний — а, е. Стос. до Нового Завіту (Заповіту) або вміщений у ньому … Український тлумачний словник
старозавітний — а, е. 1) церк. Який згадується в Старому Заповіті. 2) перен. Який дотримується старих поглядів, звичок, правил тощо … Український тлумачний словник
обітований — а, е, книжн. 1) Обіцяний, заповітний. 2) Бажаний, жаданий. •• Обітова/на земля/ а) за біблійною легендою – райська країна, куди після довгих поневірянь пророк Мойсей вивів свій народ; б) край, місце багатства, достатку, щастя і т. ін.; в) край,… … Український тлумачний словник
сакраментальний — а, е. 1) Який стосується релігійного культу; обрядовий, ритуальний, священний. || Якого дуже цінують, оберігають; священний, заповітний. 2) Який став звичним, узвичаєним; традиційний. 3) Який має сумнівну або погану славу; горезвісний. ••… … Український тлумачний словник
святий — поет. свят, а/, е/. 1) Пов язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою. || Перейнятий божественною силою. || Уживається як постійний епітет до слів, пов язаних із місцями або предметами релігійного поклоніння. || Освячений. || (тільки… … Український тлумачний словник
священний — а, е. 1) Пов язаний з релігією, церквою. || Який має божественну силу. || Який є предметом релігійного поклоніння. •• Свяще/нна істо/рія текст Біблії; предмет викладання, в основу якого покладено вивчення тексту Біблії. Свяще/нна кни/га книжка… … Український тлумачний словник
