заочний

См. также в других словарях:

• заочний — а, е. 1) Який відбувається за відсутності особи, якої що небудь стосується. Заочне знайомство. || Який бере участь у чомусь, не будучи присутнім. 2) Признач. для навчання без систематичного відвідування занять, пов язаний з ним …   Український тлумачний словник

• заочний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• очний — а, е. 1) Прикм. до око I 1). || Стос. до хвороб очей та їх лікування. •• О/чна діля/нка парна ділянка обличчя, обмежена надорбітальним краєм лобної кістки та нижньоорбітальним краєм верхньої щелепи. О/чна я/мка заглиблення, в якому міститься очне …   Український тлумачний словник

• заочно — Присл. до заочний …   Український тлумачний словник

• позавічний — а, е, діал. Заочний …   Український тлумачний словник

• позаочний — а, е. Який відбувається за відсутності особи, якої що небудь стосується; заочний …   Український тлумачний словник