заломлювати

См. также в других словарях:

• заломлювати — люю, люєш, Пр. Заломлювати, загинати; складати руки на знак розпачі. Заломлює руки до неба і молиться …   Словник лемківскої говірки

• заломлювати — юю, юєш, недок., заломи/ти, омлю/, о/миш; мн. зало/млять; док. 1) перех. Те саме, що заламувати 1). 2) перех., перен., розм. Те саме, що покоряти 2). 3) перех., фіз. Змінювати напрям руху світлових, звукових та інших хвиль за переходу їх з одного …   Український тлумачний словник

• заломлювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• ахроматизм — у, ч. Властивість оптичного скла заломлювати промені світла, не розкладаючи їх на складові кольори; безколірність, безбарвність …   Український тлумачний словник

• задирати — I а/ю, а/єш, недок., заде/рти і задра/ти, деру/, дере/ш, док., перех. 1) Підносити, піднімати вгору. || Відгортати, заломлювати краї або частину чого небудь (покрівлі, одягу і т. ін.). || безос. 2) Робити, утворювати задирку (на дереві, пальцях… …   Український тлумачний словник

• заломити — див. заломлювати …   Український тлумачний словник

• заломлюваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до заломлювати. 2) Якого можна заломити …   Український тлумачний словник

• заломлювання — я, с., фіз. Дія за знач. заломлювати 3) і заломлюватися 3) …   Український тлумачний словник

• заломлюватися — юється, недок., заломи/тися, о/миться; мн. зало/мляться; док. 1) Те саме, що заламуватися 1). 2) розм. Провалюватися. 3) фіз. Змінювати напрям руху за переходу з одного середовища в інше (про світлові, звукові та інші хвилі). 4) тільки недок. Пас …   Український тлумачний словник

• заломлюючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до заломлювати …   Український тлумачний словник

• позаломлювати — юю, юєш. Док. до заломлювати …   Український тлумачний словник