-
1 закріплювання
1) закрепле́ние; укрепле́ние; крепле́ние2) закрепле́ние; упроче́ние
См. также в других словарях:
закріплювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
закріплювання — я, с. Дія за знач. закріплювати і закріплюватися … Український тлумачний словник
53.020.30 — Приладдя для підіймального устатковання ГОСТ 191 82 Цепи грузовые пластинчатые. Технические условия. Взамен ГОСТ 191 75 ГОСТ 2105 75 Крюки кованые и штампованные. Технические условия. Взамен ГОСТ 2105 64 ГОСТ 2224 93 Коуши стальные для стальных… … Покажчик національних стандартів
кріплення — я, с., спец. 1) Дія за знач. кріпити 1 3), 5). 2) Споруда в шахті зі стояків, рам і т. ін., що запобігає обвалам порід. 3) Деталі для скріплювання, з єднування частин машин і конструкцій. 4) Пристосування для прикріплювання, закріплювання чогось … Український тлумачний словник
бітумізація — ї, ж.: •• Бітуміза/ція ґрунті/в спосіб закріплювання ґрунтів бітумом, що нагнітають через пробурені у ґрунті свердловини … Український тлумачний словник
кнехти — ів, мн. (одн. кнехт, а, ч.). Парні тумби на палубі судна або на пристані для закріплювання канатів, снастей … Український тлумачний словник
шплінт — а/, ч. Кріпильна деталь у вигляді невеликого дротяного стержня, зігнутого навпіл, яка застосовується в машинобудуванні для закріплювання дрібних деталей тощо … Український тлумачний словник
щелепа — и, ж. 1) Одна з двох лицьових кісток, в яких тримаються зуби. || Такий орган у тварин. || Орган захоплювання і часто подрібнення їжі (у комах). || Частина обличчя або морди, де містяться ці кістки або органи. 2) Пластинка зі вставними зубами;… … Український тлумачний словник
ДСТУ EN 13411-5:2007 — Закріплювання кінців сталевих канатів. Вимоги безпеки. Частина 5. U подібні болтові затискачі сталевих канатів (EN 13411 5:2003, IDT) [br] НД чинний: від 2009 07 01 Зміни: Технічний комітет: Мова: Метод прийняття: Переклад Кількість сторінок: Код … Покажчик національних стандартів