-
1 закріпити
= закріпитися; док. див. закріплювати, закріплюватися -
2 закріпити
1) закрепля́ть, закрепи́ть; (делать более прочным, крепко стоящим) укрепля́ть, укрепи́ть; (только несоверш. - прочно привязывать) крепи́ть (мор.)2) (устанавливать за кем, за чем что) упро́чивать, упро́чить3) (о распределении людей, инвентаря; юр. о владении) закрепля́ть, закрепи́ть; укреплять, укрепить; ( делать прочным достоянием кого-нибудь) упро́чивать, упро́чить -
3 закріпити
zakripytyдієсл. -
4 закріпити
забесьпячацьзабясьпечыцьзамацаваць -
5 закріпити
1. pekitmek2. birleştirip qoymaq (за кимось) -
6 закріплювати
= закріпити, закріпляти1) to fasten, to strengthen, to fortify, to secure; to reeve; мор. to make fast3) (за кимсь, чимсь) to allot (to), to appoint (to), to attach (to)4) фото to fix -
7 закріпитися
См. также в других словарях:
закріпити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
закріпити — див. закріплювати … Український тлумачний словник
закріпити — див. закріплювати … Словник синонімів української мови
закріплювати — I = закріпляти, закріпити (за допомогою кріплення робити щось стійким, нерухомим), кріпити, заплішувати, заплішити; фіксувати, зафіксовувати, зафіксувати (у певному положенні) II ▶ див. зміцнювати 1), прикріплювати 1) … Словник синонімів української мови
закріплений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до закріпити. || закрі/плено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який перебуває у чиємусь користуванні, віданні … Український тлумачний словник
закріплення — я, с. Дія за знач. закріпити і закріпитися … Український тлумачний словник
кріпити — плю/, пи/ш; мн. крі/плять; недок. 1) перех., тех. Те саме, що скріплювати 1). 2) перех., гірн. Установлювати кріплення (у 2 знач.). || гідр. Устеляючи чимось, захищати від руйнування. 3) перех., мор., ав. Міцно прив язувати, закріплювати. 4)… … Український тлумачний словник
зміцнювати — зміцнити 1) (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), укріплювати, укріпляти, укріпити, утверджувати, утвердити, посилювати, посилити, скріплювати, скріпляти, скріпити; закріплювати, закріпляти, закріпити (роблячи тривалим, постійно чинним);… … Словник синонімів української мови
прикріплювати — 1) = прикріпляти, прикріпити (до чого міцно, надійно приєднувати що н. до чогось), закріплювати, закріпляти, закріпити (на чому), прилаштовувати, прилаштувати, приладновувати, приладнувати, приладнати, приладжувати, приладити, приробляти,… … Словник синонімів української мови
припрутити — ручу, тиш, Пр. Закріпити, деревину до задньої частини підводи або закріпити розвору до деревини за допомогою ланцюгів і завоїни … Словник лемківскої говірки
зашурупити — плю, пиш, док., зашуру/плювати, юю, юєш, недок. Закріпити, прикріпити за допомогою шурупа (шурупів) … Український тлумачний словник
