-
1 закріпачувати
= закріпачитиto enslave; to make a serf (of) -
2 закріпачувати
закрепоща́ть, закрепости́ть -
3 закріпачити
док. див. закріпачувати -
4 mancipate
v1) юр. передавати право власності2) закріпачувати* * *[`mʒnsipeit]v1) юp. передавати право власності; вводити у володіння2) icт. перетворювати в рабів, закріпачувати -
5 закрепощать
закрепостить закріпачувати, закріпачити, запанщанити кого, (о мн.) покріпачити. [Він запанщанив багацько й міщан та вільних українських козаків (Н.-Лев.)]. Закрепощённый - закріпачений.* * *ист., перен.; несов.; сов. - закрепост`итьзакріпа́чувати, закріпа́чити, покріпа́чити сов.; ( закабалять) закабаля́ти, закабали́ти -
6 Закабаливать
закабалить заневолювати, заневолити кого, поневолювати, поневолити кого, кріпачити, закріпачувати, закріпачити (о мног. покріпачити кого), завдавати, завдати кого в неволю (у службу, на послугу), затопити кого в службу. [Завдав сина у лакеї (Шевч.). Мій батенько мене прокляв і зміяці завдав аж на три годи на послугу (Рудч.). Молодим не женила, в вічну службу затопила (Чуб.)]. Закабалённый - за[по]неволений, закріпачений. -
7 Закабаливаться
закабалиться за[по]неволювати, за[по]неволити себе, закріпачувати, закріпачити себе, записувати, записати себе (завдавати, завдати себе) в неволю, в кріпацтво, продаватися, продатися в неволю; затопити себе в службу, (перен.) запетлюватися. [Запетлювавсь на цілий рік (Звин.)]. -
8 enserf
-
9 enserf
-
10 mancipate
[`mʒnsipeit]v1) юp. передавати право власності; вводити у володіння2) icт. перетворювати в рабів, закріпачувати
См. также в других словарях:
закріпачувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
закріпачувати — ую, уєш, недок., закріпа/чити, чу, чиш, док., перех., іст. Примушувати кого небудь стати кріпаком. || Поневолювати, запроваджуючи кріпосне право … Український тлумачний словник
закріпачувати — чую, чуєш, Пр. Примушувти кого небудь стати кріпаком … Словник лемківскої говірки
закріпачуватися — уюся, уєшся, недок., закріпа/читися, чуся, чишся, док., іст. 1) Ставати кріпаком. 2) тільки недок. Пас. до закріпачувати … Український тлумачний словник
закріпощати — а/ю, а/єш, недок., закріпости/ти, ощу/, ости/ш, док., перех., заст. Те саме, що закріпачувати … Український тлумачний словник
закріпачити — див. закріпачувати … Український тлумачний словник
закріпачування — я, с., іст. Дія за знач. закріпачувати … Український тлумачний словник