закомизитися

закомизитися, запримхати.

заломать, Заламливать (заломлять), заломить

1) заламувати и заламлювати, заламати, заломлювати, заломити, (о мног.) позаламувати, позала[о]млювати; (ветви для приметы) клячити, поклячити, приломлювати, приломити; (угол страницы) загинати, загнути. [Заламав білі руки, став собі думати (Чуб. V). Заломлює руки (Л. Укр.). Оце поклячили усі дерева - тепер уже не буде крадіжки (Мирг. п.)];

2) (шапку) заламувати, заламати, заломлювати, заломити, напинати, напнути набакир. [Попереду отаман заломить бриль набакир (Греб.)];

3) -ливать, заломить (запрашивать чрезмерно) - ломити, заломити, загинати, загнути, заправляти, правити, заправити гилити, загилювати, загилити. [Куме! кажіть менше… ломіть менше (Мирн.)]. -мить слишком уж дорого - загилити; (образно) заправити як за рідного батька. [Загилив аж тридцять карбованців (Звин.)]. -мило, безл. - заломило, закрутило, почало ломити, крутити. У меня -мило руку - почало мені ломити (крутити) руку. Заломанный, Заломленный - зала[о]маний, заломлений; приломлений, клячений, поклячений; (о цене) заправлений, загилений. -ться -

1) заламуватися и заламлюватися, заламатися, заломлюватися, заломитися, (о мн. или местами) позаламуватися, позаломлюватися;

2) -ломаться (начать чиниться) - почати (стати) маніритися, маніжитися, закомизитися. -миться (загордиться) - запишатися, завеличатися, зачванитися, запиндючитися.

* * *

несов.; сов. - залом`ить

1) зала́мувати, -мую, -муєш, залама́ти, зало́млювати, заломи́ти, -ломлю́, -ло́миш

2) ( цену) зало́млювати, заломи́ти, загина́ти, загну́ти; заправля́ти, запра́вити

3) (сов. безл.: начать ломить) поча́ти (-чне́) лама́ти (ломи́ти)

-ся затятися, затнутися, закомизитися, зґедзатися.

-ся з(а)норовитися, закомизитися.

надыбиться

1) (становиться дыбом) надиблюватися, надибитися, ставати, стати дибом (диба), настовбурчуватися, настовбурчитися, наїжуватися, наїжитися, (о мног.) понадиблюватися, поставати дибом (диба), понастовбурчуватись, понаїжуватися. Надыбившийся - що надибився и т. п.; надиблений, настовбурчений, наїжений, понадиблюваний и т. п.;

2) (упрямиться) у[о]пиратися, у[о]пертися, затинатися, затятися и затнутися, (о мног. позатинатися), комизитися, закомизитися, (о лошади) норовитися, заноровитися.