-
1 заколот
• spíchnout -
2 был заколот
был заколотנִדקַר [לְהִידָקֵר, נִדקָר, יִידָקֵר] -
3 он был безжалостно заколот кинжалом
Универсальный русско-английский словарь > он был безжалостно заколот кинжалом
-
4 мятеж
заколот, колот (-ту), (восстание, бунт) повстання, бунт (-ту), бунтування (-ння), (зап. устар.) ребелія, (смута, смятение) ворохі[о]бня, колотнеча, чвара (-ри) и чвари (р. чвар), каламутня, (волнение народное) розрухи (-хів), розрух (-ху), невпокій (-кою), (заговор) змова. [Останнє польське повстання (Грінч.)]. Поднимать, поднять -теж - зчиняти, зчинити (зривати, зірвати) повстання (заколот), збивати, збити колотнечу. Призывать к -жу - за[на]кликати до заколоту (повстання, розрухів). Постоянный, извечный -теж - безнастанні (повсякчасні) ворохі[о]бні (заколоти, повстання), (до)вічний заколот. [Безнастанні ворохобні в природі (Калит.)].* * *за́колот, -у; бунт, -у -
5 брожение
1) см. Блуждание и Бродяжничество;2) шумування, мусування. [Крім життя, бактерії викликають ще й шумування. Чи помітно вже в вині мусування?]. В пиве происходит брожение - пиво грає (шумує);3) заколот. [Заколот іде по Туркестану (Крим.). Заколот серед війська]. Брожение умов - заколот в настроях (в думках), розворушення думок.* * *1) ( ферментация) броді́ння; шумува́ння, мусува́ння, фермента́ція2) (перен.: волнение) броді́ння, завору́шення, за́колот, -у; шумува́ння, ( возбуждение) хвилюва́ння -
6 непокой
неспокій, невпокій, несупокій (-кою), (мятеж) заколот; см. ещё Волнение 2 и 3, Смута. [Воєнні несупокої (Павлик). Чуємо про заколот на далекому кордоні (Пр. Правда)].* * *неспо́кій, -кою, непокі́й, -ко́ю -
7 беспорядок
1) (в доме, в хозяйстве, в управлении чем) безлад, безладдя, безладнява, нелагода, нелад, розгардіяш, непорядок, безуряддя. В -ке - безладно, в безладді, жужмом, хрящем, хлящем, лоском, троском, гайном. [Накидали, жужмом цілу купу одежі на стільцях та на канапі (Неч.-Лев.). В хаті усе хрящем. У мене в покоях як у церкві чисто, а в тебе все гайном стоїть];2) (беспорядки, бунт, возмущение) розрухи, заколот, ворохобня.* * *1) безла́ддя, бе́злад, -у, не́лад, -у; розгардія́ш, -у, ко́лот, -у2)беспоря́дки — (мн.: волнения) завору́шення, -шень, розру́ха; за́колот, -у; ро́зрухи, -хів
-
8 возмущение
1) и2) каламучення, скаламучення, баламучення, збаламучення, збивання, збурення. (См. Возмущать 1 и 2);3) (негодование) обурення проти кого, чого. [Обурення проти насильства];4) бунтування, бунт, (вульг.) бунтація, баламучення, баламутство, заколот, розрух, ворохобня.* * *1) ( действие) збу́рювання, збу́рення; каламу́чення, скаламу́чення, баламу́чення, збаламу́чення2) ( негодование) обу́рення4) астр., физ. збу́рення -
9 волнение
1) (воды) хвилювання, збурення;2) (душевное) зворушення, хвилювання, схвилювання, неспокій (р. -кою);3) (возмущение) заколот, колот, каламуття, розрух, ворохобня, невпокій (р. -кою).* * *1) ( движение волн) хвилюва́ння2) (возбуждение, беспокойство) хвилюва́ння, збенте́ження; ( тревога) триво́га3)волне́ния — (мн.: массовое выражение недовольства) завору́шення, -шень
-
10 восстание
повстання, (смута) ворохібня, розрух, заколот. Поднять восстание - зняти повстання.* * *повста́ння -
11 заколачивать
заколотить забивати, забити кого, що, (о мн.) позабивати що. [Виїздячи, позабивали наглухо двері й вікна в хаті. Її бідну зовсім заштовхали та забили]. -ть баки - забивати баки. Заколоченный - забитий, (о мн.) позабивані. [Край села стояла пустка з позабиваними вікнами]. -ться - забиватися, забитися, бути забитим.* * *несов.; сов. - заколот`ить1) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти2) (сов.: начать колотить, стучать) засту́кати, загрю́кати, закалата́ти, усилит. застукоті́ти, -кочу́, -коти́ш, загрюкота́ти, загрюкоті́ти, -кочу́, -коти́ш; ( сильно ударяя) загати́ти -
12 заколачиваться
несов.; сов. - заколот`иться1) забива́тися, заби́тися, -б'є́ться -
13 замешательство
1) заколот (-ту); см. Беспорядок;2) (смятение) замішка, замішанина, замішання, зам'ятня (ж. р.) сум'яття (ср. р.), (суетня) заметушіння. Вызвать -во - сколотити кого, справити сум'яття серед кого. Приходить, притти в -ство - мішатися, замішатися, стати ні в сих, ні в тих. [І поговорити-б то, і замішалась, що й не знає що й казати (Квітка)]. Привести в -ство - змішати, збити з пантелику кого.* * *1) ( беспорядок) метушня́, сум'яття́2) ( смущение) збенте́ження, зніякові́ння, ні́яковість, -вості и нія́ковість; ( растерянность) розгу́бленість, -ності; ( смущать) бенте́жити и збенте́жувати, збенте́жити когоприходи́ть, прийти́ в \замешательство во — бенте́житися, збенте́житися, ні́якові́ти, зні́якові́ти
-
14 катаклизм
1) катаклізм (-му). [Через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.)]. Социальный -лизм - соціяльний катаклізм, заколот, -на революція;2) (в природе) катаклізм, зрушення.* * *геол., перен.катаклі́зм, -у -
15 междоусобие
1) (гражданская война) усобиця, міжусобиця, усобище, (домові) чвари (р. чвар), домова (громадянська) війна; (раздор) розбрат (-ту), незлагода; (смута) заколот, колот (-ту). [Запалить війну, усобицю у нас (Грінч.). Ти єретик! Ти сієш розколи, усобища розвіваєш (Шевч.). Завелись у слов'ян домові чвари (Куліш). Домова війна там лютувала (Грінч.)];2) (домашние распри) (родинні) чвари, сварка, незгода, колотнеча.* * *тж. междоус`обицаміжусо́биця, усо́биця; ( раздор) чва́ра -
16 муравейник
1) мурашник, мурашинник, комашник (-ка), комашня, мурав(л)ище, муравлисько, муравіння, муравлиння (-ння), мурашковина. [Заколот наче в розворушеному мурашнику (Леонт.). Треба жити в тім муравлиську людей (Маковей). Якась комашка у цім українськім муравлищі (Крим.). Розгріб комашню (Звин.). Я таку жінку в комашню втрутив (М. Вовч.)];2) зоол. - ведмідь (-медя)-мурашник.* * *мура́шник; ( большой) муравли́сько -
17 неурядица
безладдя (-ддя), нелад, безлад (-ду), (несогласие) не(з)лагода, (устар.) неряд (- ду), нерядність (-ности), (разлад) розбрат (-ту), розтіч (-течи), (разруха) розрухи (-хів), розрух (-ху), (смута) колотнеча, заколот (-ту), (замешательство, путаница) замішка, (бестолочь) розгардіяш (-шу). [В Ізраелі в той час було повне безладдя в уряді (Л. Укр.). Страшна ніч безладдя і самоволі (Стебн.). Національний нелад в Австрії (Грінч.). Соціяльний нелад (Пр. Правда). Годі стерегтися маленьких нелагод, коли все так погано (Леонт.). Війна не перестає і неряд в отчизні все ще тягнеться (Ор. Левиц.). Політичні тривоги та неряди в краї (Ор. Левиц.). Розгардіяш у господарстві (Київ)].* * *1) ( беспорядок) безла́ддя, бе́злад, -у, не́лад, -у; замішка2) ( разлад) ро́збрат, -у\неурядица цы — мн. ро́збрат; ( ссоры) чва́ри, род. п. чвар
-
18 передряга
тривога, колотнеча, колот, заколот, бешкет, халепа. Попасть в -рягу - в халепу (в тарапату) вскочити (влізти). Вот попал в -гу - оце вскочив (в халепу, в тарапату), так вскочив!* * *колотне́ча, хале́па и ха́лепа; диал. тарапа́та -
19 подниматься
и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.* * *несов.; сов. - подн`яться1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти -
20 Непорядки
1) см. Непорядок;2) розрухи (-хів), заколот (-ту). Пошли -ки - почалися розрухи (заколоти), почалася колотнеча.
См. также в других словарях:
заколот — сущ., кол во синонимов: 1 • заколотка (5) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
заколот — у, ч. 1) політ. Стихійне повстання, бунт. || Збройний виступ ворожих сил проти державної влади, організований у результаті таємної змови. 2) розм. Те саме, що колотнеча 2). || Шум, галас. || Метушня, сум яття … Український тлумачний словник
заколот — [за/колот] ту, м. (на) т і, мн. тие, т іў … Орфоепічний словник української мови
заколот — затолок отзолка … Краткий словарь анаграмм
заколот — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
заколотить — заколот ить, оч у, отит … Русский орфографический словарь
заколотиться — заколот иться, оч усь, отится … Русский орфографический словарь
збродня — заколот, заворушення, повстання, непокора, злочин, злодійство … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
турбація — заколот, заворушення, турбота, клопіт, стурбованість, непокоєння … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Луканин, Вячеслав Георгиевич — Вячеслав Георгиевич Луканин Рождение: 4 (16) марта 1882(1882 03 16) Пермь Смерть: 3 (16) август … Википедия
заколотний — а, е. Прикм. до заколот 1). || Який бере участь у заколоті; схильний до заколоту, бунту … Український тлумачний словник