зазорити

заподозри[е]ть запідзорювати, запідзорити кого, зазорювати, зазорити кого, підозрити кого в чому, брати, взяти кого на підозру, (описат.) гріхувати, погріхувати на кого. [Погріхували на його дурно, що він яблука покрав (Борз.)]. Кого вы -зрели? - на кого ви подумали? -рить в краже кого - зазорити кого в крадіжці, подумати на кого, позлодійкувати кого. Заподозренный - запідзорений, зазорений, підозрений у чому.

кого в чём підозрівати (книжн. слово) кого в чому, підозрювати, підозряти, приздрівати, приздріти, заздрівати, підзорити, зазорити, кмі[е]тувати на кого, думати, думку мати на кого, призру (підозру, підзор) мати на кого, покладати гріх на кого, (напрасно) грішити, гріхувати на кого. [Почав підозрівати, чи не закохався він (Крим.). Підозріваю, що вона була й ненькою (Л. Укр.). Вона й сама не підозрівала (Франко). Ти не без розсудку підозрівав мене (Куліш). Ви на кого кмітуєте (що вкрав)? (Лубен.)]. И не -зревать - і гадки не мати. Я -ваю, ты -ваешь, вы -ваете кого (кроме: я підозріваю, маю підозру и т. д.) - моя підозра (мій підзор), твоя підозра, ваша підозра на кого в чому.

* * *

1) (кого-что в чём; о чём) підозріва́ти, підо́зрювати (кого-що в чому; про що); ( иметь подозрение) ма́ти підо́зру (підозріння) (на кого)

2) ( предполагать) гада́ти, ма́ти підо́зру