зажурений

См. также в других словарях:

• зажурений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зажурити. 2) у знач. прикм. Засмучений, сумний. || Який виражає зажуру, сум. || Пройнятий, сповнений зажурою, сумом; тужливий. Зажурений голос …   Український тлумачний словник

• зажурений — [зажу/реинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• зажурений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• згризений — зажурений, [VI;VII] …   Толковый украинский словарь

• маркітний — Маркітний: зажурений, сумний [5;7] невеселий, зажурений [14] невеселий, невдоволений [I] невеселий, пригноблений, зажурений [2] ніяковий, невеселий; пригноблений [XIII] сердитий, сумний, невеселий [VI] сумний, зажурений [4;XII] сумний,… …   Толковый украинский словарь

• журбенний — а, е, поет. Сумний, зажурений …   Український тлумачний словник

• журливий — а, е. 1) Який тужить, сумує, журиться; сумний, зажурений, печальний. || Який має схильність переживати за кого небудь, турбуватися про кого , що небудь; турботливий. || Який виражає смуток, тугу, печаль; власт. людині, що журиться. 2) Сповнений,… …   Український тлумачний словник

• журний — а/, е/. 1) Який тужить, сумує, журиться; сумний, зажурений, печальний. || Який виражає смуток, тугу, печаль; власт. людині, що журиться. 2) Сповнений, пройнятий тугою, смутком, печаллю. 3) Який викликає, навіває тугу, смуток, печаль …   Український тлумачний словник

• зажуреність — ності, ж. Стан за знач. зажурений 2) …   Український тлумачний словник

• зажурено — Присл. до зажурений 2) …   Український тлумачний словник

• нудний — а/, е/. 1) Який викликає почуття нудьги (одноманітністю, непривабливістю вигляду і т. ін.). || Набридливий, докучливий. || Який не викликає інтересу. 2) Сповнений нудьги, туги; безрадісний. || рідко. Сумний, зажурений. 3) Який спричинює неприємне …   Український тлумачний словник