-
1 загукати
Iзагу́кать; ( о более громких звуках) загреме́ть, загрохота́тьII1) закрича́ть2) (кого и на кого) позва́ть (кого), окли́кнуть (кого)
См. также в других словарях:
загукати — I загук ати а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка. Почати гукати, вигукувати які небудь слова, звуки. || до кого. Звернутися до когось із чим небудь. || на кого, розм. Покликати, нагукати кого небудь. 2) неперех., на кого. Почати голосно лаяти… … Український тлумачний словник
загукати — дієслово доконаного виду видавати гук, шум; окриками довести когось до отупіння розм. загукати дієслово доконаного виду почати кликати … Орфографічний словник української мови
загукати — гукам, гукаш, Пр. 1. Почати гукати, видавати гук, шум. Як я си загукам, далеко м я чути. 2. Постійними окриками довести людину до отупіння. Василя так загукали, же він не знав, што має робити … Словник лемківскої говірки
заволати — загукати, покликати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
загуканий — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до загукати 2). || загу/кано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
